В корзине нет товаров

Визначення групи крові та резус-фактору

Група крові – це проведення виявлення/не виявлення у крові антигенів різного характеру. Наприклад, білків, вуглеводів, глікопротеїнів, гліколіпідів, що залежить від обраної схеми тестування. Резус-фактор визначається за наявності/відсутності особливого білка, який знаходиться на поверхні еритроцитів у деяких людей. Якщо він є, тоді людина резус-позитивна. В іншому випадку вона вважається резус-негативно.
 
Відкриття того, що кров у кожної людини відрізняється за своєю складовою, було звичайним переворотом. Перший крок у цьому напрямі зробив лікар Карл Ландштейнер, який зміг виявити антигени А, В, С. Він провів експеримент зі змішуванням крові різних людей та помітив, що деякі сироватки склеювали еритроцити, а деякі – ні. Саме так були виявлені групи крові.

Завдяки яким системам можливо визначити резус-фактор та групу крові?

У сучасному світі існує більше тридцяти систем, завдяки яким можна дізнатися про свою групу крові та резус-фактор (дізнатися більше про них можливо за посиланням https://biocor-tech.com/blog/vyznachennya-grupy-krovi-ta-rezus-faktora ). Частіш за все у медичній та досліджуваній практиці використовуються лише дві: АВО та RH (RHD). Які особливості мають системи:
  • АВО. У цій системі відбувається визначення аглютиногенів А та В, тобто білків еритроцитів, й також аглютинінів – білків плазми крові альфа, бета. Об’єднання білків у різні конструкції дозволяє класифікувати різні групи крові. Наприклад, до першої належить комбінація з білків альфа та бета, до другої – А та бета, до третьої – В та альфа, до четвертої – А та В.
  • RH (RHD). Ця система визначає наявність у людини на поверхні еритроцитів антигену D. Якщо він є, то пацієнта можна вважати резус позитивним. Якщо цього антигену немає, людина вважається резус-негативною. Особливо це важливо під час переливання крові або планування вагітності, якщо чоловік має позитивній резус, а жінка – негативний.
  • Kell. Ця система виявляє наявність/відсутність антигену Kell. Якщо він є в організмі, тоді можна вважати, що людина позитивна. За його відсутністю – негативна.
  • Фенотипування. Під час обстеження за цією системою визначають наявність антиеритроцитарних антигенів та антитіл.

Як визначають групу крові та резус-фактор?

Найбільш простіший спосіб визначення своєї групи та резуса – використання цоліклонів анти-А, анти-D та анти-В. Для проведення дослідження знадобиться розчин натрію хлориду, який має процентовку 0,9%, а також стерильні палички та спеціальний планшет для роботи. Визначення відбувається під час спостереження за реакцією аглютинації та склеювання еритроцитів. Саме через їх поведінку визначають резус та групу крові шляхом з’єднання біологічної рідини з цоліклонами, які додають окремо до кожної краплі крові на планшеті.
 
Які результати покажуть дослідження:
  • У разі першої групи крові не відбудеться аглютинації з антигенами А чи В.
  • У разі другої групи крові відбудеться аглютинація з антигеном А.
  • У разі третьої групи крові можна буде спостерігати склеювання з антигеном В.
  • У разі четвертої групи крові склеювання відбудеться з антигенами А та В.
  • Якщо кров має позитивний резус, тоді відбудеться склеювання з цоліклоном анти-D. Аглютинації не відбудеться, якщо у людини негативний резус.
Повторне дослідження передбачає використання ізогемаглютинуючих сироваток, які належать кожній групі крові окремо. Наприклад, для першої групи буде використана сироватка безбарвного кольору, для другої – синього, для третьої – червоної, для четвертої – жовтої. Весь процес визначення повторним способом групи крові відбувається шляхом пошуку антигенів А та В з використанням аглютинації.
 
Також існує перехресний спосіб визначення групи крові. У цьому випадку знаходять антигени А та В, використовуючи традиційні ізогемаглютинуючі сироватки та антитіла альфа й бета. До того ж у дослідженні дивляться на звичайні еритроцити. Аналіз реакції відбувається за методиками, які вже були описані.
 
19 ноя 2021г.