Личный кабинет
АМИТРИПТИЛИН раствор для ин. 10 мг/мл амп. 2 мл №10
rx
Код товара: 5445
Производитель: ОЗ ГНЦЛС (Украина, Харьков)
178,00 грн
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 09.11.2024
- Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
- Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД ОЗ
AMITRIPTYLINE HYDROCHLORID ОZ
Склад:
діюча речовина: amitriptiline;
1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг;
допоміжні речовини: глюкоза, моногідрат; вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Антидепресанти. Неселективнi iнгiбiтори зворотного нейронального захоплення моноамiнiв.
Код АТС N06A А09.
Клінічні характеристики.
Показання.
Ендогенні депресії, особливо тривожно-депресивні стани.
Протипоказання.
Гiперчутливість до амітриптиліну або до будь-якого з компонентів препарату. Глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, атонія сечового міхура.
Нещодавно перенесений iнфаркт мiокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму серця, а також недостатнiсть коронарних артерiй.
Одночасне застосування амітриптиліну та інгібіторів моноамінооксидази (ІМАО) може призвести до розвитку серотонінового синдрому (поєднання симптомів, що можуть включати тривожне збудження, сплутаність свідомості, тремор, міоклонус і гіпертермію).
Лікування із застосуванням амітриптиліну можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому необоротних неселективних ІМАО, а також не менше ніж через 1 добу після припинення застосування препаратів оборотної дії моклобеміду і селегіліну.
Лікування із застосуванням ІМАО можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому амітриптиліну.
Спосіб застосування та дози.
При тяжких депресіях лікування можна розпочинати з парентерального введення препарату – внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно – дорослим у дозі 25-40 мг 3-4 рази на добу. Курс лікування – 3-12 введень. Після цього доцільно призначати амітриптиліну гідрохлорид внутрішньо у формі таблеток для подальшого лікування.
Особам літнього віку препарат призначати у менших дозах.
Зниження функції нирок помiрного ступеня: застосовувати з обережністю.
Зниження функції печiнки помiрного ступеня: рекомендується обережний пiдбiр дози та, якщо можливо, визначення вмiсту препарату у сироватцi кровi.
Побічні реакції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія.
Метаболічні порушення: зниження апетиту.
Психічні порушення: стан сплутаності свідомості, зниження лібідо, гіпоманія, манія, тривожний стан, безсоння, кошмарні сновидіння, делірій (у хворих літнього віку), галюцинації (у хворих на шизофренію).
З боку нервової системи: сонливість, тремор, запаморочення, головний біль, розлади уваги, дисгевзія, парестезії, атаксія, судоми.
З боку органів зору: порушення акомодації, мідріаз, збільшення внутрішньоочного тиску.
З боку органів слуху: шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: посилене серцебиття, тахікардія, ортостатична гіпотензія, атріовентрикулярні блокади, блокади ніжок провідної системи, порушення показників електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS), артеріальна гіпертензія, аритмія.
З боку травного тракту: сухість у роті, запор, нудота, діарея, блювання, набряк язика, збільшення слинних залоз, паралітична кишкова непрохідність.
З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця, порушення показників функціонального стану печінки, підвищення активності лужної фосфатази крові і трансаміназ.
З боку шкіри: гіпергідроз, висипання, уртиарії, набряк обличчя, алопеція, реакції фотосенсибілізації.
З боку сечовивідних шляхів: затримка сечі.
З боку репродуктивної системи: еректильна дисфункція, гінекомастія.
Загальні порушення: втома, пірексія.
Інші: збільшення або зменшення маси тіла, зміни у місці введення.
Передозування.
Симптоми: симптоматика може з’явитися мимовільно і замасковано, однак часом різко та раптово. У перші часи спостерігається сонливість або ж збудження та галюцинації. Антихолінергічні симптоми представлені мідріазом, тахікардією, затримкою сечі, сухістю слизових оболонок та пригніченням моторики кишечнику. Можливі судоми, гарячка, раптовий розвиток пригнічення ЦНС. Зниження свідомості прогресує у кому з пригніченням дихальної функції.
Кардіальні симптоми: аритмії (вентрикулярні тахіаритмії, тріпотіння-мерехтіння, фібриляція шлуночків). На ЕКГ типово виявляється подовжений інтервал PR, розширення комплексу QRS, подовження QT, розширення або інверсія зубця Т, депресія сегмента ST, а також різного ступеня серцеві блокади аж до зупинки серця. Розширення комплексу QRS зазвичай чітко корелює з тяжкістю токсичності після гострого перевищення дози. Розвивається серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок. Наростає метаболічний ацидоз, гіпокаліємія. Після пробудження знову можливі сплутаність свідомості, тривожне збудження, галюцинації та атаксія. Лікування: госпіталізація (у відділення інтенсивної терапії). Лікування носить симптоматичний і підтримуючий характер. Показані зондове спорожнення шлунка і лаваж, навіть у пізній термін після перорального прийому, а також препарати активованого вугілля. Обов’язковим є ретельний моніторинг стану навіть за умов очевидно нетяжкого випадку. Слід оцінити стан свідомості, характер пульсу, величину артеріального тиску та функцію дихання; через невеликі проміжки часу визначити вміст електролітів і газів крові. Прохідність дихальних шляхів забезпечити за необхідності шляхом інтубації. Загалом рекомендується проведення лікування із застосуванням примусової вентиляції легенів для запобігання можливій зупинці дихання. Безперервний ЕКГ-моніторинг слід проводити протягом 3-5 діб. При розширенні інтервалу QRS, серцевій недостатності та шлуночкових аритміях може бути ефективною зміна рН крові у лужний бік (призначення розчину бікарбонату або проведення гіпервентиляції) зі швидким введенням гіпертонічного розчину натрію хлориду (100-200 ммоль Na+).
При шлуночкових аритміях можливе застосування традиційних протиаритмічних засобів, як, наприклад, 50-100 мг лідокаїну (1-1,5 мг/кг) внутрішньовенно з подальшою інфузією зі швидкістю 1-3 мг/хв.
За необхідності застосовують кардіоверсію та дефібриляцію. Циркуляторну недостатність корегують за допомогою плазмозамінників, а у тяжких випадках – шляхом інфузії добутаміну (спочатку зі швидкістю 2-3 мкг/кг на хвилину) зі збільшенням дози залежно від ефекту. Збудження та судоми можна припинити за допомогою призначення діазепаму.
Чутливість до перевищення дози є значною мірою індивідуальною. Діти при цьому особливою мірою схильні до розвитку явищ кардіотоксичності та судом.
У дорослих дози понад 500 мг можуть спричинити інтоксикації середнього і тяжкого ступеня, дози ж незначно менше 1000 мг були летальними.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності препарат протипоказаний.
Під час лікування слід припинити годування груддю.
Діти.
Амітриптиліну гідрохлорид протипоказаний для лікування депресії у дітей через недостатню кількість даних щодо безпеки та ефективності. Лікування амітриптиліном пов’язують з ризиком кардіоваскулярних побічних реакцiй у всіх вікових групах.
Особливості застосування.
Амiтриптилiн не слід призначати одночасно з IМАО (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодiя з іншими лікарськими засобами та iншi види взаємодій»). Одночасне призначення амiтриптилiну та iнгiбiторiв МАО може зумовити розвиток серотонiнового синдрому (поєднання симптомiв, що, можливо, включає тривожне збудження, сплутаність свідомості, тремор, мiоклонус та гiпертермiю).
Лікування із застосуванням амiтриптилiну можна розпочинати через 14 дiб пiсля припинення прийому неселективних IМАО, а також не менше нiж через 1 годину пiсля припинення прийому препаратів зворотної дiї моклобемiду та селегiлiну.
При застосуваннi високих доз препарату зростає iмовiрнiсть розвитку порушень ритму серця та тяжкої артеріальної гiпотензiї. Розвиток таких станів можливий також при застосуванні звичайних доз хворим з уже наявними захворюваннями серця.
Амiтриптилiн слід призначати з обережністю хворим із судомними розладами, затримкою сечі, гiпертиреозом, при наявності параноїдальних симптомів, а також захворювань печінки або серцево-судинної системи.
Ризик депресії, пов’язаної з пiдвищеним ризиком суїциду, може iснувати до досягнення стiйкої ремiсiї та виникати спонтанно протягом курсу терапiї. На тлi лiкування антидепресантами слiд ретельно спостерiгати за станом хворих, особливо на початку терапiї, щодо клiнiчного погiршення та/або появи суїцидальних думок та поведiнки.
Хворим зі схильністю до суїциду слід обмежити доступ до великої кiлькостi лікарських засобів.
Особлива увага потрібна у разі призначення амiтриптилiну хворим на гiпертиреоз або ж тим, хто приймає препарати тиреоїдних гормонiв, оскільки можливий розвиток аритмій серця.
Хворі літнього віку особливо схильні до розвитку постуральної гiпотензiї пiд час лікування амiтриптилiном.
У хворих із манiакально-депресивними розладами можливий перехід захворювання в маніакальну фазу; з моменту початку маніакальної фази захворювання пацієнта необхідно припинити терапію амiтриптилiном.
При застосуванні амiтриптилiну з приводу депресивного компонента шизофренiї можливе посилення психотичних симптомів. Амiтриптилiн слід призначати у комбінації з нейролептиками.
У пацієнтів з рідкісним станом малої глибини та вузького кута камери ока можливе провокування нападів гострої глаукоми внаслідок дилатації зіницi (див. роздiл «Протипоказання»).
Застосування анестетикiв на тлі терапії три-/тетрациклiчними антидепресантами може збільшувати ризик аритмій та артеріальної гiпотензiї. Якщо можливо, необхідно припинити застосування амiтриптилiну за кілька діб до хірургічного втручання. У разi неминучості невідкладного оперативного втручання обов’язково слід інформувати анестезіолога про лікування амiтриптилiном.
Як і iншi психотропнi засоби, амiтриптилiн здатний змінювати чутливість організму до інсуліну та глюкози, що потребує корекції протидiабетичної терапії у хворих на цукровий діабет; крім того, депресивне захворювання, власне, може проявлятися змінами балансу глюкози в органiзмi пацієнта.
Повідомлялося про випадки гiперпiрексiї на тлі застосування трициклiчних антидепресантiв у разi призначення одночасно з антихолiнергiчними або нейролептичними лікарськими засобами, особливо у спекотну погоду.
Раптове припинення терапії після тривалого лікування здатне спричинити симптоми вiдмiни у вигляді головного болю, нездужання, безсоння та дратiвливостi. Такі симптоми не є ознаками медикаментозної залежності.
Під час лікування не слід вживати алкоголь.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат призначений для застосування в умовах стаціонару.
У пацієнта, який отримує Амітриптиліну гідрохлорид-ОЗ, можна очікувати порушення загальної уваги і здатності до зосередження, що обумовлює заборону керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Фармакодинамiчнi взаємодії
Протипоказанi комбiнацiї
Iнгiбiтори МАО (неселективнi, а також селективнi А (моклобемiд) та В (селегiлiн)) — ризик серотонiнового синдрому (див. роздiл «Протипоказання»).
Небажанi комбiнацiї
Симпатомiметичнi засоби: амiтриптилiн здатний потенцiювати кардiоваскулярнi ефекти адреналiну, ефедрину, iзопреналiну, норадреналiну, фенiлефрину та фенiлпропаноламiну.
Блокатори адренергiчних нейронiв: трициклiчнi антидепресанти можуть перешкоджати антигiпертензивним ефектам гуанетидину, бетанiдину, резерпiну, клонiдину та метилдопи.
Рекомендується переглянути всю схему антигiпертензивної терапiї пiд час лiкування iз застосуванням трициклiчних антидепресантiв.
Антихолiнергiчнi засоби: трициклiчнi антидепресанти здатнi потенцiювати ефекти таких лiкарських засобiв стосовно органiв зору, ЦНС, кишечнику та сечового мiхура; слiд уникати одночасного з ними застосування через пiдвищений ризик паралiтичної кишкової непрохiдностi, гiперпiрексії.
Лiкарськi засоби, що спричиняють подовження iнтервалу QT електрокардiограми, у тому числi антиаритмiчнi препарати (хiнiдин), антигiстамiннi (астемiзол та терфенадин), деякi антипсихотичнi лiки (зокрема пiмозид та сертиндол), цизаприд, галофантрин та соталол можуть збiльшувати ймовiрнiсть шлуночкових аритмiй у разi прийому разом з трициклiчними антидепресантами.
Протигрибковi засоби, такi як флуконазол та тербiнафiн, зумовлюють збiльшення концентрації у сироватцi кровi трициклiчних антидепресантiв та вираженостi супутньої токсичностi. Бувають випадки втрати свiдомостi та виникнення хаотичної полiморфної шлуночкової тахiкардії.
Депресанти ЦНС: амiтриптилiн здатний посилювати ефекти алкоголю, барбiтуратiв та iнших засобiв пригнічення ЦНС.
Фармакокiнетичнi взаємодії
Вплив iнших медикаментозних засобiв на фармакокiнетику трициклiчних антидепресантiв
Трициклiчнi антидепресанти, включаючи амiтриптилiн, метаболізуються iзоензимом CYP2D6 цитохрому Р450 печiнки. CYP2D6 характеризується полiморфiзмом у популяцiї, його активнiсть може пригнiчуватися багатьма психотропними, а також iншими лiкарськими засобами, як, наприклад, нейролептиками, iнгiбiторами зворотного захоплення серотонiну, за винятком циталопраму (який є дуже слабким iнгiбiтором iзоензиму), блокаторами β-адренорецепторiв, а також антиаритмiчними засобами. У метаболiзмi амiтриптилiну також беруть участь iзоензими CYP2C19 та CYP3A.
Барбiтурати, як i iншi стимулятори ензимiв, наприклад рифампiцин та карбамазепiн, можуть посилювати метаболiзм і тим самим обумовлювати зниження вмiсту трициклiчних антидепресантiв у плазмi кровi та зменшення антидепресантного ефекту.
Циметидин та метилфенiдат, а також препарати блокаторiв кальцієвих каналiв пiдвищують рiвнi трициклiчних сполук у плазмi крові та вiдповiдну токсичнiсть.
Трициклiчнi антидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболiзм один одного; це може призвести до зниження судомного порога та появи судом. Може бути необхiдною корекцiя доз зазначених лiкарських засобiв.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амітриптилін – трициклічний антидепресант, неселективний інгібітор зворотного нейронального захоплення моноамінів. Чинить виражену тимолептичну дію, належить до групи великих антидепресантів. Тимолептичний ефект поєднується з вираженим седативним ефектом. Чинить також антисеротонінову, антигістамінну та антихолінергічну дії.
Фармакокінетика. Біодоступність препарату становить приблизно 50 %. З білками плазми крові зв’язується понад 90 %. Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів – нортриптиліну та динітротриптиліну. Період напіввиведення становить приблизно 17-30 годин, іноді більше. Виводиться переважно у вигляді метаболітів із сечею.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора рідина.
Несумicнiсть.
Не змiшувати з iншими лiкарськими засобами.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 2 мл в ампулах № 10 в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».
Місцезнаходження.
Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8.
(Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)
Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мельникова, будинок 41.
(Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу»)
АМИТРИПТИЛИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Отзывы аптеки
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов
