Фармакодинаміка.
    Йод – це препарат неорганічного йоду та життєво необхідний мікроелемент, який входить до складу гормонів щитовидної залози – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), що забезпечує її нормальне функціонування.
    При надходженні йодидів до клітин епітелію фолікулів щитовидної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окиснення йоду з утворенням елементарного йоду.
     
    Речовина вступає в реакцію заміщення з ароматичним циклом тирозину, у результаті цього утворюються тироніни: 3,5-йод похідне (гормон тироксин – Т4) та 3-йод похідне (гормон трийодтиронін Т3). Тироніни утворюють комплекс із білком тиреоглобуліном, який депонується у колоїді фолікула щитовидної залози та зберігається у такому стані протягом кількох днів і тижнів.
     
    При дефіциті йоду цей процес порушується. Йод, який надходить до організму у фізіологічних кількостях, запобігає розвитку ендемічного зоба, пов’язаного з нестачею цього елементу в їжі; нормалізує розміри щитовидної залози у новонароджених, дітей і дорослих пацієнтів молодого віку; впливає на показники співвідношення Т3/Т4, рівень ТТГ.
     
    Фармакокінетика.
    Після перорального застосування йод майже повністю всмоктується у тонкому кишечнику.
    Протягом 2 годин після всмоктування він розподіляється у міжклітинному просторі; накопичується у щитовидній залозі, нирках, шлунку, молочних та слинних залозах. Об’єм розподілу у здорової людини становить у середньому 23 літри (38 % маси тіла). Концентрація у плазмі крові після застосування стандартної дози становить 10-50 нг/мл, при цьому вміст йоду у грудному молоці, слині, шлунковому соку у 30 разів вищий за концентрацію у плазмі крові.
     
    У щитовидній залозі міститься ¾ (10-20 мг) усього йоду, що знаходиться в організмі. Йод виводиться в основному із сечею, меншою мірою – легенями та з калом. При досягненні рівноважної концентрації кількість йоду, що виводиться, пропорційна до добового надходження з їжею.
     
        Показання
          Профілактика розвитку дефіциту йоду, у тому числі у період вагітності або годування груддю.
    Профілактика рецидиву йод-дефіцитного зоба після хірургічного видалення, а також після завершення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози.
    Лікування дифузного еутиреоїдного зобу у дітей, у тому числі у новонароджених та дорослих.
                   
    Протипоказання
             -    підвищена чутливість до йоду або до одного з інших компонентів лікарського засобу; 
-    виражений гіпертиреоз; 
-    маніфестний гіпертиреоз; 
-    застосування калію йодиду у дозах, що перевищують 150 мкг йоду на добу, при латентному гіпертиреозі; 
-    застосування калію йодиду у дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу при автономній аденомі, фокальних та дифузних автономних вогнищах щитовидної залози, за винятком передопераційної йодотерапії з метою блокади щитовидної залози за Пламером; 
-    туберкульоз легенів; 
-    геморагічний діатез; 
-    герпетиформний дерматит Дюринга (синдром Дюринга-Брока).