Особистий кабінет
СИМВАСТАТИН табл. в/о 20мг №30
rx
Код товару: 541154
Виробник: Сандоз (Україна, Київ)
72,00 грн
в наявності
Ціна і наявність актуальні на: 21.11.2024
-
До поїздки в аптеку уточнюйте наявність, ціну і термін придатності в цікавій для Вас аптеці.
-
Зовнішній вигляд товару в аптеці може відрізнятися від товару на сайті.
-
Інформація про виробника та його назва на сайті може відрізнятися від реальної.
-
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування.
-
Самолікування може бути небезпечним для Вашого здоров'я! Перед застосуванням, проконсультуйтеся з лікарем!
Симвастатин САНДОЗ
SIMVASTATIN SANDOZ
Фармакологічні властивості
фармакодинамика. Механізм дії. Симвастатин - гіпоглікемічну речовина, яку отримують з продукту ферментації Asperpillus terreus. Після прийому всередину симвастатин, який є неактивним лактоном, гідролізується в печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, яке має високу інгібуючої активністю щодо ГМГ-КоА-редуктази (З-гідрокси-З-метилглютарил-КоА-редуктази) - ферменту, що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, початкову і найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину. Симвастатин знижує нормальні і підвищені рівні ХС, ХС ЛПНЩ. ЛПНЩ утворюється з ЛПДНЩ і катаболізується головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижує ефекту симвастатину може складатися як з зниження концентрації ХС ЛПДНЩ, так і з стимуляції рецепторів ЛПНЩ, приводячи до зниженою продукції і підвищеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівні аполіпопротеїну В також значно знижуються при лікуванні симвастатином. Крім того, симвастатин помітно підвищує ХС ЛПВЩ і знижує рівень ТГ в плазмі крові. В результаті цих змін знижується співвідношення загального ХС до ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНГ до ХС ЛПВЩ.
Фармакокінетика. Симвастатин є неактивним лактоном, який легко гідролізується, перетворюючись in vivo в бета-гідроксикислоти, потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу в плазмі крові людини вкрай мала. Фармакокінетичнівластивості оцінювали за участю дорослих.
Фармакокінетичні дані щодо дітей та підлітків відсутні.
Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується і проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виведення в печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти в системному кровообігу після пероральної дози симвастатину становить <5% прийнятої дози. Cmax активних інгібіторів у плазмі крові досягається через 1-2 ч прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію.
Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується і проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виведення в печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти в системному кровообігу після пероральної дози симвастатину становить <5% прийнятої дози. Cmax активних інгібіторів у плазмі крові досягається через 1-2 ч прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію.
Результати вивчення фармакокінетики одноразової та багаторазових доз симвастатину свідчать про те, що не відбувається будь-якого накопичення лікарського препарату після багаторазового дозування.
Розподіл. Зв'язування симвастатину і його активного метаболіту з білками плазми крові становить> 95%.
Виведення. Симвастатин є субстратом CYP 3A4 (див. Побічна дія, Взаємодія). Найбільш значущими метаболітами симвастатину, представленими в плазмі крові людини, є бета-гідроксикислота і чотири додаткових активних метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину) за 96 годин 60% міченого препарату було виділено в калі і 13% - в сечі. Певне в калі кількість являє собою еквівалентний абсорбований лікарський препарат, який виводиться з жовчю, а також неабсорбованими лікарський препарат. Після в / в ін'єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його T½ становить в середньому 1,9 ч. У формі інгібіторів з сечею виводиться в середньому тільки 0,3% дози.
Виведення. Симвастатин є субстратом CYP 3A4 (див. Побічна дія, Взаємодія). Найбільш значущими метаболітами симвастатину, представленими в плазмі крові людини, є бета-гідроксикислота і чотири додаткових активних метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину) за 96 годин 60% міченого препарату було виділено в калі і 13% - в сечі. Певне в калі кількість являє собою еквівалентний абсорбований лікарський препарат, який виводиться з жовчю, а також неабсорбованими лікарський препарат. Після в / в ін'єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його T½ становить в середньому 1,9 ч. У формі інгібіторів з сечею виводиться в середньому тільки 0,3% дози.
Симвастатинової кислота активно захоплюється гепатоцитами за допомогою переносника ОАТР1В1.
Симвастатин є субстратом еффлюксного переносника білка резистентності раку молочної залози (BCRP).
Поліморфізм SLC01B1. У носіїв алелі с.521T> C гена SLC01B1 спостерігається знижена активність білка ОАТР1В1. Середня експозиція (AUC) головного активного метаболіту - симвастатинової кислоти становить 120% у гетерозиготних носіїв (CT) аллели С і 221% у гомозиготних (CC) носіїв в порівнянні з пацієнтами з найбільш поширеним генотипом (TT). Аллель С в європейській популяції відзначається з частотою 18%, при цьому гомозиготний генотип СС визначають з частотою 1,5%. У пацієнтів з поліморфізмом гена SLCOIB1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти, яка може підвищувати ризик розвитку рабдоміолізу (див. Особливості застосування).
Симвастатин є субстратом еффлюксного переносника білка резистентності раку молочної залози (BCRP).
Поліморфізм SLC01B1. У носіїв алелі с.521T> C гена SLC01B1 спостерігається знижена активність білка ОАТР1В1. Середня експозиція (AUC) головного активного метаболіту - симвастатинової кислоти становить 120% у гетерозиготних носіїв (CT) аллели С і 221% у гомозиготних (CC) носіїв в порівнянні з пацієнтами з найбільш поширеним генотипом (TT). Аллель С в європейській популяції відзначається з частотою 18%, при цьому гомозиготний генотип СС визначають з частотою 1,5%. У пацієнтів з поліморфізмом гена SLCOIB1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти, яка може підвищувати ризик розвитку рабдоміолізу (див. Особливості застосування).
Показання
гіперхолестеринемія. Лікування при первинній гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи, зменшення маси тіла) є недостатніми.
Лікування при гомозиготною сімейною гіперхолестеринемії (ГоСГ) як доповнення до дієти та іншої ліпідознижуюча лікуванню (наприклад аферезу ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є належними.
Лікування при гомозиготною сімейною гіперхолестеринемії (ГоСГ) як доповнення до дієти та іншої ліпідознижуюча лікуванню (наприклад аферезу ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є належними.
Серцево-судинна профілактика. Зниження серцево-судинної смертності і захворюваності у пацієнтів з вираженим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням або цукровим діабетом, з нормальними або підвищеними рівнями ХС, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та іншої кардіопротекторної терапії (див. Фармакологічні властивості, Фармакодинамика).
Спосіб застосування
Діапазон дозування - від 5 до 80 мг перорально один
раз на добу ввечері. До початку лікування пацієнтові слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої необхідно дотримуватися під час лікування. Підбір дози при необхідності слід здійснювати з інтервалами тривалістю не менше 4 тижнів до вищої добової дози 80 мг. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати цілими, не розжовуючи, як правило, ввечері під час їжі. Доза 80 мг рекомендується тільки для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією і високим ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли мети лікування нижчими дозами, і коли очікується, що користь переважатиме над потенційними ризиками (див. Особливості застосування, допоміжні речовини).
Внаслідок підвищеного ризику розвитку міопатії, в тому числі рабдоміолізу, дозу 80 мг призначають тільки пацієнтам, які постійно приймають дозу 80 мг симвастатину без будь-яких ознак м'язової токсичності.
Через це ризику пацієнтам, у яких не досягнуто достатнього зниження рівня ХС ЛПНЩ при дозі 40 мг, не слід приймати дозу 80 мг симвастатину. Але їм слід перейти на альтернативний, заснований на зниженні рівня ХС ЛПНГ, режим, який зумовлює більше зниження рівня ХС ЛПНЩ. Ризик розвитку міопатії є звичайним відомим дозозалежним ефектом для цього класу при застосуванні всіх статинів.
Через це ризику пацієнтам, у яких не досягнуто достатнього зниження рівня ХС ЛПНЩ при дозі 40 мг, не слід приймати дозу 80 мг симвастатину. Але їм слід перейти на альтернативний, заснований на зниженні рівня ХС ЛПНГ, режим, який зумовлює більше зниження рівня ХС ЛПНЩ. Ризик розвитку міопатії є звичайним відомим дозозалежним ефектом для цього класу при застосуванні всіх статинів.
Гіперхолестеринемія. Зазвичай початкова доза становить 10-20 мг / сут і приймається одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (на> 45%) зниження рівня ХС ЛПНЩ, початкова доза може становити 20-40 мг один раз на добу ввечері. Підбір доз в міру необхідності слід здійснювати вищевикладеним способом.
Дозу слід знизити, якщо рівень загального холестерину знижується до 160 мг / дл (4,1 ммоль) або рівень ХС ЛПНГ знижується до 100 мг / дл (2,6 ммоль). Лікування необхідно припинити, якщо через 3 міс терапії не досягнутий задовільний ефект.
Дозу слід знизити, якщо рівень загального холестерину знижується до 160 мг / дл (4,1 ммоль) або рівень ХС ЛПНГ знижується до 100 мг / дл (2,6 ммоль). Лікування необхідно припинити, якщо через 3 міс терапії не досягнутий задовільний ефект.
ГоСГ. Рекомендована початкова доза симвастатину - 40 мг одноразово ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідосніжаещему лікуванню (наприклад аферезу ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне. Для пацієнтів, одночасно з симвастатином приймають ломітапід, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг / сут.
Серцево-судинна профілактика. Звичайна доза для пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС або існуючої ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї), в тому числі пацієнтів з цукровим діабетом, цереброваскулярні захворювання або захворювання периферичних судин або специфічним захворюванням серця, становить 20-40 мг / добу одноразово ввечері . Медикаментозну терапію можна почати одночасно з дієтою та фізкультурою. Підбір доз при необхідності слід здійснювати вищевикладеним способом.
Супутня терапія. Симвастатин Сандоз ефективний як монотерапія, а також в комбінації з посилюють секрецію жовчних кислот. Дозу слід приймати або за 2 год до, або через 4 години після застосування посилюють секрецію жовчних кислот. Для пацієнтів, які приймають симвастатин Сандоз одночасно з фібратами, крім гемфиброзила (див. Побічна дія), або з фенофібратом, доза симвастатину Сандоз не повинна перевищувати 10 мг / сут. Для пацієнтів, одночасно з препаратом Симвастатин Сандоз застосовують верапаміл або дилтіазем, добова доза препарату Симвастатин Сандоз не повинна перевищувати 10 мг. Для хворих, які одночасно з препаратом Симвастатин Сандоз приймають аміодарон, амлодипін або ранолазин, добова доза препарату Симвастатин Сандоз не повинна перевищувати 20 мг (див. Особливості застосування, Взаємодія).
Ниркова недостатність. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю немає необхідності зміни дозування. У осіб з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл / хв) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату в дозі 10 мг / сут і, якщо таке дозування вважається необхідним, препарат слід призначати з обережністю.
Застосування у пацієнтів похилого віку. Необхідність корекції дози відсутня.
Застосування у дітей (вік 10-17 років). Для дітей (хлопчики вікової стадії Таннера II і старше і дівчатка, у яких, щонайменше, один рік присутній менструальний цикл) у віці 10-17 років з ГоСГ рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг один раз на добу ввечері. Перед початком лікування симвастатином дітям і підліткам слід призначити стандартну холестеріносніжающую дієту, дотримуватися якої слід при лікуванні симвастатином. Рекомендовані дози - 10-40 мг / сут: максимальна рекомендована лоза становить 40 мг / сут. Дозу слід підбирати індивідуально відповідно до мети лікування, за рекомендаціями лікування в педіатрії (див. Особливості застосування, Фармакодинамика). Підбір дози слід проводити з інтервалами ≥4 тижнів. Досвід застосування препарату Симвастатин Сандоз у дітей у віці до 10 років обмежений.
Застосування у дітей (вік 10-17 років). Для дітей (хлопчики вікової стадії Таннера II і старше і дівчатка, у яких, щонайменше, один рік присутній менструальний цикл) у віці 10-17 років з ГоСГ рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг один раз на добу ввечері. Перед початком лікування симвастатином дітям і підліткам слід призначити стандартну холестеріносніжающую дієту, дотримуватися якої слід при лікуванні симвастатином. Рекомендовані дози - 10-40 мг / сут: максимальна рекомендована лоза становить 40 мг / сут. Дозу слід підбирати індивідуально відповідно до мети лікування, за рекомендаціями лікування в педіатрії (див. Особливості застосування, Фармакодинамика). Підбір дози слід проводити з інтервалами ≥4 тижнів. Досвід застосування препарату Симвастатин Сандоз у дітей у віці до 10 років обмежений.
Діти. У зв'язку з недостатністю досвіду застосування препарату у дітей віком до 10 років не рекомендується.
Протипоказання:
гіперчутливість до діючої речовини або до
акому-якого з компонентів препарату.
Захворювання печінки в активній фазі чи незрозуміле і стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові.
Період вагітності і годування груддю (див. Застосування в період вагітності або годування груддю).
Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP 3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в ≥5 раз), таких як ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин і нефазодон, і лікарських засобів, що містять кобіцістат (див. Особливості застосування та Взаємодія).
Одночасне застосування гемфиброзила, циклоспорину або даназола (див. Особливості застосування та Взаємодія).
Пацієнтам з ГоСГ, які отримують ломітапід і симвастатин в дозі більше 40 мг (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Особливості застосування та Взаємодія).
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
частота побічних реакцій наведена у відповідності з наступними категоріями: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, <1/10); нечасто (≥1 / 1000, <1/100); рідко (≥1 / 10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (підрахунок неможливий за наявними даними).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко - анемія.
Психічні порушення: дуже рідко - безсоння; невідомо - депресія.
З боку нервової системи: рідко - головний біль, парестезії, запаморочення, периферична нейропатія; дуже рідко - порушення пам'яті.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: невідомо - інтерстиціальна хвороба легень (див. Особливості застосування)
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: рідко - запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.
Гепатобіліарні порушення: гепатит / жовтяниця; летальна і нелегальна печінкова недостатність.
З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко - висип, свербіж, алопеція.
З боку скелетно-м'язового апарату і сполучної тканини: рідко - міопатія * (включаючи міозит), рабдоміоліз з / без ОПН (див. Особливості застосування), біль у м'язах, м'язові спазми; невідомо - тендінопатія, іноді ускладнена розривом, іммуноопосредованних некротическая міопатія (ІОНМ) **.
* Згідно з результатами клінічних досліджень, міопатія частіше виникала у пацієнтів, що приймали симвастатин в дозі 80 мг / сут, в порівнянні з пацієнтами, що приймали 20 мг / добу (0,1% проти 0,02% відповідно).
** Дуже рідко спостерігалися випадки ІОНМ, аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м'язів і підвищенням рівня КФК в сироватці крові, які не зникають незважаючи на припинення прийому статинів, ознаками некротизуючої міопатії на біопсії м'язів без значного запалення, поліпшенням при застосуванні імунодепресивних засобів (див. Особливості застосування),
З боку репродуктивної системи і молочних залоз: невідомо - еректильна дисфункція.
З боку імунної системи: рідко - астенія. Зрідка повідомляли про синдром гіперчутливості, який включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищена ШОЕ, артрит і артралгія, кропив'янка, світлочутливість, лихоманка, припливи, диспное і слабкість.
З боку крові та лімфатичної системи: рідко - анемія.
Психічні порушення: дуже рідко - безсоння; невідомо - депресія.
З боку нервової системи: рідко - головний біль, парестезії, запаморочення, периферична нейропатія; дуже рідко - порушення пам'яті.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: невідомо - інтерстиціальна хвороба легень (див. Особливості застосування)
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: рідко - запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.
Гепатобіліарні порушення: гепатит / жовтяниця; летальна і нелегальна печінкова недостатність.
З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко - висип, свербіж, алопеція.
З боку скелетно-м'язового апарату і сполучної тканини: рідко - міопатія * (включаючи міозит), рабдоміоліз з / без ОПН (див. Особливості застосування), біль у м'язах, м'язові спазми; невідомо - тендінопатія, іноді ускладнена розривом, іммуноопосредованних некротическая міопатія (ІОНМ) **.
* Згідно з результатами клінічних досліджень, міопатія частіше виникала у пацієнтів, що приймали симвастатин в дозі 80 мг / сут, в порівнянні з пацієнтами, що приймали 20 мг / добу (0,1% проти 0,02% відповідно).
** Дуже рідко спостерігалися випадки ІОНМ, аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м'язів і підвищенням рівня КФК в сироватці крові, які не зникають незважаючи на припинення прийому статинів, ознаками некротизуючої міопатії на біопсії м'язів без значного запалення, поліпшенням при застосуванні імунодепресивних засобів (див. Особливості застосування),
З боку репродуктивної системи і молочних залоз: невідомо - еректильна дисфункція.
З боку імунної системи: рідко - астенія. Зрідка повідомляли про синдром гіперчутливості, який включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищена ШОЕ, артрит і артралгія, кропив'янка, світлочутливість, лихоманка, припливи, диспное і слабкість.
Дослідження: рідко - підвищення рівня трансаміназ (АЛТ, АСТ і гамма-глютамілтранспептидази) в сироватці крові (див. Особливості застосування); підвищення рівня ЛФ: підвищення рівня КФК в сироватці крові (см.ОСОБИЕ застосування). При застосуванні деяких статинів повідомляли про підвищення HbA1c і рівня глюкози в сироватці крові натще. Зрідка були повідомлення про порушення когнітивної функції (наприклад втрата пам'яті, забудькуватість, порушення пам'яті, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів, включаючи симвастатин. В цілому випадки були несерйозними і оборотними після припинення прийому статини; час до початку появи симптомів (від 1 дня до років) і зникнення симптомів (в середньому - 3 тижні) було різним. При прийомі деяких статинів повідомляли про такі додаткові побічні явища: розлади сну, включаючи нічні кошмари; статева дисфункція; цукровий діабет: частота появи залежить від наявності або відсутності факторів ризику (рівень глюкози крові натще ≥5,6 ммоль / л, індекс маси тіла> 30 кг / м2, підвищений рівень ТГ, АГ в анамнезі).
Діти і підлітки (віком 10-17 років). В ході 48-тижневого дослідження за участю дітей і підлітків (хлопчики віку стадії Таннера II і старше і дівчата, у яких принаймні 1 рік присутній менструальний цикл) у віці 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією (n = 175) профіль безпеки і переносимості у пацієнтів, що приймали симвастатин, був в цілому подібний до такого у осіб, які приймали плацебо. Довготривалий вплив на фізичний, розумовий і статевий розвиток невідомо. Немає достатньої кількості даних після 1 року лікування (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Особливості застосування).
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
міопатія / рабдоміоліз. Симвастатин, як і та інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може викликати міопатію, яка проявляється у вигляді ми
шечной болю, болючістю або слабкістю, і супроводжується підвищенням активності КФК в> 10 разів вище верхньої межі норми (ВМН). Міопатія іноді набуває форми рабдоміолізу, с / без ОПН, обумовленої міоглобінурією; дуже рідко відзначали летальні випадки. Ризик міопатії підвищується за рахунок високих рівнів інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові (підвищення рівня симвастатину і симвастатинової кислоти), що частково може бути пов'язане із взаємодією з лікарськими засобами, що перешкоджають обміну речовин і / або транспорту симвастатину (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії / рабдоміолізу залежить від дози препарату. Ризик появи міопатії вище у пацієнтів, що приймають 80 мг симвастатину в порівнянні з таким у осіб, які отримують терапію, засновану на інших статини, з подібною ефективністю щодо зниження ХС ЛПНЩ. Тому дозу симвастатину 80 мг слід застосовувати тільки пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією і з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли ефекту лікування препаратом в більш низьких дозах, і коли очікується, що користь переважатиме над потенційними ризиками. Для пацієнтів, які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібен препарат взаємодії, слід застосовувати симвастатин в меншій дозі або альтернативний, заснований на статини, режим з меншим потенціалом взаємодії з іншими лікарськими засобами (див. Нижче Заходи для зниження ризику появи міопатії, викликаної взаємодією з іншими лікарськими засобами, Протипоказання, ЗАСТОСУВАННЯ, Взаємодія).
Слід з обережністю застосовувати симвастатин пацієнтам монголоїдної раси і призначати мінімальну дозу.
Знижена функція білків-переносників. При зниженій функції печінкових білків - переносників з сімейства OATP може збільшуватися системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищуватися ризик міопатії і рабдоміолізу. Знижена функція може виникнути як результат пригнічення взаємодіючих засобів (наприклад циклоспорин) або у пацієнтів, які є носіями SLC01B1 (с.521T> C) генотипу.
Знижена функція білків-переносників. При зниженій функції печінкових білків - переносників з сімейства OATP може збільшуватися системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищуватися ризик міопатії і рабдоміолізу. Знижена функція може виникнути як результат пригнічення взаємодіючих засобів (наприклад циклоспорин) або у пацієнтів, які є носіями SLC01B1 (с.521T> C) генотипу.
У пацієнтів - носіїв алелі SLC01B1 (с.521T> C), що кодує менш активний білок ОАТР1В1, відзначається підвищена системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищений ризик розвитку міопатії. Без прив'язки до генетичного тестування ризик розвитку міопатії, пов'язаної з високими дозами (80 мг) симвастатину, становить в цілому приблизно 1%. Результати дослідження SEARCH показують, що у гомозиготних носіїв алелі С (яких позначають як СС), що приймають симвастатин в дозі 80 мг, ризик розвитку міопатії протягом року становить 15%, тоді як ризик у гетерозиготних носіїв алелі С (СТ) - 1,5 %. Відповідний показник ризику у пацієнтів з найбільш поширеним генотипом (ТТ) становить 0,3%. У міру можливості, перш ніж призначати симвастатин в дозі 80 мг окремим пацієнтам, доцільно проводити у них генотипування на наявність алелі С в рамках оцінки співвідношення користь / ризик і уникати призначення високих доз носіям генотипу СС. Однак відсутність цього гена за результатами генотипування не виключає можливості розвитку міопатії у цих пацієнтів.
Вимірювання КФК. Рівень КФК не слід вимірювати після енергійних фізичних вправ або при наявності будь-якої можливої альтернативної причини підвищення КФК, оскільки це ускладнює тлумачення наявних значень. При значному підвищенні рівня КФК на початку (> 5-кратне порівняно з ВМН) рівні слід повторно виміряти через 5-7 днів для підтвердження результатів.
Перед лікуванням. Усіх пацієнтів, які починають терапію симвастатином, а також осіб, яким було підвищено доза симвастатину, потрібно попередити про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення будь-м'язового болю неясного характеру, болючості у м'язах або м'язової слабкості.
Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з сприятливими факторами розвитку рабдоміолізу. З метою встановлення відповідного початкового значення рівень КФК необхідно виміряти до початку лікування в таких ситуаціях:
похилий вік (≥65 років);
жіноча стать;
порушення функції нирок;
неконтрольований гіпотиреоз;
наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових порушень з боку м'язів;
наявність в анамнезі м'язової токсичності, викликаної статинами або фібратом;
зловживання спиртним.
У таких ситуаціях ризик лікування слід розглядати щодо можливої користі, а також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо раніше у пацієнта було порушення з боку м'язів при прийомі фібратів або статини, лікування іншим засобом цього класу необхідно починати з обережністю.
При значному вихідному підвищенні рівня КФК (у> 5 разів вище верхньої межі норми) лікування не слід починати.
Під час лікування. При виникненні болю, слабкості або спазмів під час прийому пацієнтом статини, слід визначити рівні КФК. Е
При значному вихідному підвищенні рівня КФК (у> 5 разів вище верхньої межі норми) лікування не слід починати.
Під час лікування. При виникненні болю, слабкості або спазмів під час прийому пацієнтом статини, слід визначити рівні КФК. Е
кщо ці рівні при відсутності серйозних фізичних навантажень значно підвищені (в> 5 разів вище верхньої межі норми), лікування слід припинити. Якщо симптоми з боку м'язів є важкими і викликають щоденний дискомфорт, навіть якщо рівні КФК в <5 разів вище верхньої межі норми, то потрібно розглянути необхідність припинення лікування. Якщо підозрюється міопатія з якоїсь іншої причини, лікування слід припинити.
Дуже рідко спостерігалися випадки ІОНМ, аутоімунної міопатії під час або після лікування статинами, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ клінічно характеризується стійкою слабкістю проксимальних м'язів і підвищенням рівня КФК в сироватці крові, які не зникають незважаючи на припинення прийому статинів (див. Побічна дія). Якщо симптоми зникли і рівні КФК нормалізувалися, необхідно розглянути повторний прийом того ж статини або альтернативного статину в меншій дозі і під ретельним контролем. Більш високу частоту міопатії відзначали у пацієнтів, яким підвищували дозу до 80 мг (див. Фармакологічні властивості, Фармакодинамика). Рекомендується проводити періодичне визначення рівня КФК, оскільки це допоможе виявити субклінічні випадки міопатії. Однак немає достовірних даних про те, що такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.
Терапію симвастатином необхідно тимчасово припинити у пацієнтів за кілька днів до виконання великих оперативних втручань, а також після медичних або хірургічних втручань.
Заходи для зниження ризику розвитку міопатії, викликаної взаємодією з іншими лікарськими засобами (також див. Взаємодія з іншими лікарськими). Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP 3A4, такими як ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, лікарськими засобами , що містять кобіцістат, а також з гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом. Застосування цих лікарських засобів протипоказано (див. Побічна дія).
Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу також підвищується при одночасному застосуванні аміодарону, амлодипін, верапамілу або дилтіазему з певними дозами симвастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Взаємодія). Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищитися при одночасному застосуванні фузидинову кислоти зі статинами (див. Взаємодія з іншими лікарськими). У пацієнтів з ГоСГ при одночасному застосуванні ломітампіда і симвастатину цей ризик зростає (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
Таким чином, застосування симвастатину з інгібіторами CYP 3A4: ітраконазолом, кетоконазолом, Посаконазол, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревір, телапревір, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, і лікарськими засобами, що містять кобіцістат, протипоказано (див. Побічна дія, Взаємодія). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP 3A4 (збільшують AUC приблизно в ≥5 раз) неможливо скасувати, слід припинити лікування симвастатином на час прийому даних препаратів (і розглянути варіант застосування альтернативного статину). Більш того, слід з обережністю одночасно застосовувати симвастатин з певними менш потужними інгібіторами CYP 3A4: флуконазолом, верапамілом, дилтіаземом (див. Взаємодія з іншими лікарськими). Необхідно уникати одночасного прийому грейпфрутового соку і симвастатину.
Застосування симвастатину з гемфіброзилом протипоказано (див. Побічна дія). Через підвищений ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг / добу для пацієнтів, які приймають симвастатин з іншими фібратами, крім фенофібрату (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Взаємодія). Слід з обережністю призначати фенофібрат з симвастатином, оскільки кожен з цих препаратів може викликати міопатію.
Симвастатин не слід приймати одночасно з системними препаратами, що містять фузидинову кислоту, або протягом 7 днів після припинення прийому фузидинову кислоти. Якщо застосування системної фузидинову кислоти є необхідним, лікування статинами слід припинити на весь період прийому фузидинову кислоти. Є повідомлення про рабдоміоліз (включаючи кілька летальних випадків) у пацієнтів, що приймали комбінацію фузидинову кислоти і статинів (див. Взаємодія з іншими лікарськими). Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього симптомів слабкості, болю або болючості у м'язах. Терапію статинами можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидинову кислоти. У виняткових випадках, коли потрібне тривале системне лікування фузидинову кислотою, наприклад для лікування при важких інфекціях, необхідність поєднаного прийому симвастатину і фузидинову кислоти слід розглядати тільки в кожному окремому випадку і під ретельним медичним наглядом.
Комбінованого застосування симвастатину в дозах> 20 мг / сут разом з аміодароном, амлодипіном, верапамілом або дилтіаземом випливає з
бігати.
У пацієнтів з ГоСГ при одночасному застосуванні ломітапіда і симвастатину зростає ризик міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Взаємодія). Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як володіють помірним інгібуючим ефектом на CYP 3A4 сумісно з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть мати підвищений ризик розвитку міопатії. При супутньому прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP 3A4 (препаратом, що збільшує AUC приблизно в 2-5 разів) може виникнути потреба в регулюванні дози симвастатину. При одночасному застосуванні певних помірних інгібіторів CYP 3A4, наприклад дилтиазема, рекомендується максимальна доза 40 мг симвастатину (див. Спосіб застосування).
У пацієнтів з ГоСГ при одночасному застосуванні ломітапіда і симвастатину зростає ризик міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Взаємодія). Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як володіють помірним інгібуючим ефектом на CYP 3A4 сумісно з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть мати підвищений ризик розвитку міопатії. При супутньому прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP 3A4 (препаратом, що збільшує AUC приблизно в 2-5 разів) може виникнути потреба в регулюванні дози симвастатину. При одночасному застосуванні певних помірних інгібіторів CYP 3A4, наприклад дилтиазема, рекомендується максимальна доза 40 мг симвастатину (див. Спосіб застосування).
Симвастатин є субстратом еффлюксного переносника білка резистентності раку молочної залози (BCRP). Одночасне застосування з інгібіторами BCRP (наприклад елбасвір і гразопревір) може привести до підвищення концентрації симвастатину в плазмі крові і підвищення ризику розвитку міопатії; в залежності від призначеної дози інгібіторів BCRP, необхідно взяти до уваги корекцію дози симвастатину. Одночасне застосування елбасвіра і гразопревіра з симвастатином не вивчалось, однак добова доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію препаратами, що містять елбасвір або гразопревір (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
Рідкісні випадки міопатії / рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом інгібіторів ГМК-КоА-редуктази і ліпідомодифікуючої доз (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти); кожен з цих препаратів може викликати міопатію.
У клінічному дослідженні (медіана періоду спостереження становила 3,9 року), в якому брали участь пацієнти з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і з добре контрольованим рівнем ХС ЛПНЩ на фоні прийому симвастатину в дозі 40 мг / сут з езетіміба в дозі 10 мг або без нього, додаткова користь для серцево-судинної системи при додаванні ліпідомодифікуючої доз (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) не відзначався. Лікарі, які розглядають варіант комбінованої терапії симвастатину з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин, повинні добре зважити потенційну користь і ризики. Потрібне ретельне спостереження за пацієнтами щодо появи болю в м'язах, болючості або слабкості, зокрема протягом перших місяців терапії і при підвищенні дози будь-якого з цих лікарських препаратів.
У дослідженні частота розвитку міопатії становила приблизно 0,24% серед пацієнтів китайської національності, які брали симвастатин в дозі 40 мг або езетіміба / симвастатин в дозі 10/40 мг, в порівнянні з 0,24% пацієнтів-китайців, які застосовували симвастатин у дозі 40 мг або езетіміба / симвастатин в дозі 10/40 мг разом з комбінованим препаратом модифікованого вивільнення нікотинової кислоти / ларопіпранта 2000мг / 40 мг. Незважаючи на те що в цьому клінічному дослідженні популяція монголоїдної раси була представлена тільки китайцями, оскільки частота розвитку міопатії серед пацієнтів-китайців вище, ніж серед пацієнтів-некітайцев, призначати пацієнтам монголоїдної раси одночасний прийом симвастатину і ліпідомодифікуючої доз (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) не рекомендується.
Аципимокс за структурою схожий на ніацин. Незважаючи на те що аципимокс не досліджувалося, ризик розвитку м'язових токсичних ефектів на тлі прийому цього препарату не виключений.
Аципимокс за структурою схожий на ніацин. Незважаючи на те що аципимокс не досліджувалося, ризик розвитку м'язових токсичних ефектів на тлі прийому цього препарату не виключений.
Проміжний аналіз поточного дослідження клінічних результатів незалежного комітету з моніторингу безпеки визначив вищу, ніж очікувалося, частоту розвитку міопатії у пацієнтів-китайців, які брали симвастатин 40 мг і нікотинову кислоту / ларопіпрант 2000мг / 40 мг. Тому слід з обережністю лікувати пацієнтів китайської національності симвастатином (зокрема дозами ≥40 мг) в поєднанні з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Оскільки ризик міопатії при прийомі статинів залежить від дози, пацієнтам китайської національності не рекомендується застосування симвастатину 80 мг з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Невідомо, чи існує підвищений ризик міопатії у інших пацієнтів монголоїдної раси, які приймають симвастатин в поєднанні з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратів, що містять ніацин.
Вплив на печінку. В ході клінічних досліджень у декількох дорослих пацієнтів, які отримували симвастатин, спостерігалось стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (в> 3 рази вище верхньої межі норми). При перерві в прийомі симвастатину або припинення застосування препарату у цих пацієнтів активністьтрансаміназ зазвичай поступово поверталася до вихідного рівня.
Перед початком лікування, а потім відповідно до клінічних показаннями всім пацієнтам рекомендується проводити функціональні печінкові проби. Особам, яким планується підвищити дозу симвастатину
до 80 мг / сут, додаткові функціональні печінкові проби слід проводити до початку титрации, потім - через 3 місяці після досягнення дози 80 мг / добу, після чого періодично повторювати (наприклад 1 раз в півроку) протягом першого року лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у яких підвищився рівень трансаміназ в сироватці крові. Цим пацієнтам контроль функції печінки слід повторити негайно і частіше проводити в подальшому. У разі, коли рівень трансаміназ зростає, особливо при стійкому перевищенні в 3 рази верхньої межі норми, препарат необхідно відмінити. Відзначимо, що АлАТ може виходити з м'язової тканини, тому підвищення АлАТ з КФК може свідчити про міопатії (див. Вище - Міопатія / рабдоміоліз).
У постмаркетинговий період рідко повідомлялося про фатальну і нефатальної печінкової недостатності у пацієнтів, що приймали статини, в тому числі симвастатин. При появі серйозного ураження печінки з клінічними симптомами і / або гіпербілірубінемії або жовтяниці під час лікування симвастатином потрібно негайно перервати терапію. Якщо не знайдено альтернативної етіології, не слід знову починати прийом симвастатину.
Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам, які зловживають спиртним.
Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам, які зловживають спиртним.
При лікуванні симвастатином, як і іншими ліпідознижуюча засобами, повідомлялося про помірне (в <3 ВМН) підвищенні активності трансаміназ в сироватці крові. Ці зміни з'являлися незабаром після початку лікування, часто мали минущий характер, не супроводжувалися будь-якими симптомами та не вимагали відміни терапії.
Цукровий діабет. Певні докази вказують на те, що статини як клас підвищують рівень глюкози в крові і у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету в майбутньому можуть викликати рівень гіперглікемії, при якому рекомендується починати лікування цукрового діабету. Однак над таким ризиком переважає користь зниження статинами судинного ризику, і тому він не повинен бути причиною для припинення лікування статинами. Пацієнти з ризиком (рівень глюкози крові натще 5,6-6,9 ммоль / л, індекс маси тіла> 30 кг / м2, підвищені ТГ, АГ) вимагають моніторингу як клінічно, так і біохімічно відповідно до національних вказівками.
Інтерстиційна хвороба легенів. Про випадки інтерстиціальної хвороби легенів повідомляли при застосуванні деяких статинів, включаючи симвастатин, особливо при тривалій терапії (див. Побічна дія). Відповідні прояви можуть включати диспное, непродуктивний кашель і погіршення загального стану здоров'я (втома, втрата маси тіла і лихоманка). Якщо є підозри, що у пацієнта розвинулася інтерстиціальна хвороба легенів, терапію статинами слід припинити.
Цукровий діабет. Певні докази вказують на те, що статини як клас підвищують рівень глюкози в крові і у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету в майбутньому можуть викликати рівень гіперглікемії, при якому рекомендується починати лікування цукрового діабету. Однак над таким ризиком переважає користь зниження статинами судинного ризику, і тому він не повинен бути причиною для припинення лікування статинами. Пацієнти з ризиком (рівень глюкози крові натще 5,6-6,9 ммоль / л, індекс маси тіла> 30 кг / м2, підвищені ТГ, АГ) вимагають моніторингу як клінічно, так і біохімічно відповідно до національних вказівками.
Інтерстиційна хвороба легенів. Про випадки інтерстиціальної хвороби легенів повідомляли при застосуванні деяких статинів, включаючи симвастатин, особливо при тривалій терапії (див. Побічна дія). Відповідні прояви можуть включати диспное, непродуктивний кашель і погіршення загального стану здоров'я (втома, втрата маси тіла і лихоманка). Якщо є підозри, що у пацієнта розвинулася інтерстиціальна хвороба легенів, терапію статинами слід припинити.
Офтальмологічне обстеження. При відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на сьогодні дані довготривалих клінічних досліджень не вказують на наявність шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.
Застосування у осіб літнього віку. Ефективність симвастатину для лікування хворих віком> 65 років, які отримували його під час контрольованих клінічних досліджень, оцінена щодо зниження рівнів загального та холестерину ЛПНЩ і виявлялася такою ж, як і для популяції в цілому. Підвищення частоти побічних ефектів, що виявляються клінічно або за лабораторними показниками, не відзначено.
Застосування у осіб літнього віку. Ефективність симвастатину для лікування хворих віком> 65 років, які отримували його під час контрольованих клінічних досліджень, оцінена щодо зниження рівнів загального та холестерину ЛПНЩ і виявлялася такою ж, як і для популяції в цілому. Підвищення частоти побічних ефектів, що виявляються клінічно або за лабораторними показниками, не відзначено.
Гіпертригліцеридемія. Симвастатин знижує рівні тригліцеридів тільки помірно. Його не слід призначати, якщо гипертриглицеридемия є основним порушенням. Це також стосується гіперліпідемії I, IV, V типу.
Препарат містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими розладами непереносимості галактози, лактазной недостатністю Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні приймати цей препарат.
Застосування в період вагітності та годування груддю
Вагітність. Симвастатин Сандоз протипоказаний вагітним (див. Побічна дія).
Вагітність. Симвастатин Сандоз протипоказаний вагітним (див. Побічна дія).
Безпека застосування препарату у вагітних не встановлена. Чи не проведено жодних контрольованих клінічних досліджень симвастатину за участю вагітних. Отримано дуже рідкісні повідомлення про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції до інгібіторів ГМК-КоА-редуктази. Хоча немає ніяких доказів того, що частота появи вроджених аномалій у нащадків пацієнтів, які приймали симвастатин або інший подібний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, відрізняється від спостережуваної в загальній популяції, лікування матері препаратом Симвастатин Сандоз може знизити у плода рівень мевалоната, який є прекурсором біосинтезу ХС. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення прийому ліпідознижуючих коштів в період вагітності має незначно впливати на віддалений ризик, пов'язаний з первинною гіперхолестеринемією. З цих причин симвастатин не можна призначати вагітним, а також жінкам, які намагаються завагітніти, або коли існує ймовірність, що вони вагітні. Застосування симвастатину слід припинити на весь період вагітності або поки не буде підтвердження, що жінка не вагітна (див. Побічна дія).
Годування груддю. Невідомо, чи виділяється симвастатин або його метаболіти в грудне молоко. Оскільки значна кількість ліків проникають в грудне молоко, а також з-за високого ризику серйозних побічних реакцій жінкам, які застосовують Симвастатин Сандоз, слід утриматися від годування грудьми (див. Побічна дія).
Фертильність. Немає даних про клінічні дослідження симвастатину на фертильність людини. Симвастатин не впливав на фертильність самок і самців щурів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Симвастатин Сандоз не робить ніякого або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Однак при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингового застосування зрідка надходили повідомлення про запаморочення.
Фертильність. Немає даних про клінічні дослідження симвастатину на фертильність людини. Симвастатин не впливав на фертильність самок і самців щурів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Симвастатин Сандоз не робить ніякого або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Однак при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингового застосування зрідка надходили повідомлення про запаморочення.
Взаємодія з іншими лікарськими
кілька механізмів можуть сприяти потенційному взаємодії з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Лікарські засоби або препарати рослинного походження, які гальмують деякі шляхи ферментів (наприклад CYP 3A4) і / або транспортера (наприклад ОАТР1В), можуть підвищити концентрацію симвастатину і симвастатинової кислоти в плазмі крові і привести до підвищення ризику міопатії / рабдоміолізу.
Зверніться до інструкції для медичного застосування на все одночасно використовуються препарати для отримання додаткової інформації про їх потенційну взаємодію з симвастатином і / або можливості змін, які можуть відбуватися з ферментами або транспортерами, і можливої корекції дози і режимів застосування.
фармакодинамічна взаємодія
Взаємодії з ліпідознижуюча лікарськими засобами, які при прийомі окремо можуть викликати міопатію. Крім того, існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, яке призводить до підвищення рівня симвастатину в плазмі крові (див. Нижче Фармакокінетична взаємодія, розділи Протипоказання і Особливості застосування). Відносно комбінації симвастатину і фенофібрату немає жодного доказу того, що ризик міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного окремого препарату. Щодо інших фібратів адекватні дані фармаконагляду і фармакокінетичних досліджень відсутні.
Іноді випадки міопатії / рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (див. Особливості застосування).
Взаємодії з ліпідознижуюча лікарськими засобами, які при прийомі окремо можуть викликати міопатію. Крім того, існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, яке призводить до підвищення рівня симвастатину в плазмі крові (див. Нижче Фармакокінетична взаємодія, розділи Протипоказання і Особливості застосування). Відносно комбінації симвастатину і фенофібрату немає жодного доказу того, що ризик міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного окремого препарату. Щодо інших фібратів адекватні дані фармаконагляду і фармакокінетичних досліджень відсутні.
Іноді випадки міопатії / рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (див. Особливості застосування).
Фармакокінетична взаємодія. Нижче в таблиці узагальнені рекомендації щодо призначення препаратів взаємодії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Протипоказання, Особливості застосування).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами, яке асоціюється з підвищеним ризиком міопатії / рабдоміолізу
Препарати взаємодії Відповідні рекомендації Потужні інгібітори CYP 3A4, наприклад ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, кобіцістат, циклоспорин, даназол, гемфіброзил Протипоказані при застосуванні симвастатину інші фібрати (за виключенням фенофібрату) Чи не перевищувати 10 мг симвастатину на добу фузидинову кислота Не рекомендується з симвастатином Аміодарон, амлодипін, верапаміл, дилтіазем, елбас ір, гразопревір Чи не перевищувати 20 мг симвастатину на добу Ломітапілд Пацієнтам з ГоСГ симвастатин призначають в дозі не вище 40 мг / сут Грейпфрутовий сік При прийомі симвастатину уникати вживання грейпфрутового соку
Взаємодія з іншими лікарськими засобами, яке асоціюється з підвищеним ризиком міопатії / рабдоміолізу
Препарати взаємодії Відповідні рекомендації Потужні інгібітори CYP 3A4, наприклад ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, кобіцістат, циклоспорин, даназол, гемфіброзил Протипоказані при застосуванні симвастатину інші фібрати (за виключенням фенофібрату) Чи не перевищувати 10 мг симвастатину на добу фузидинову кислота Не рекомендується з симвастатином Аміодарон, амлодипін, верапаміл, дилтіазем, елбас ір, гразопревір Чи не перевищувати 20 мг симвастатину на добу Ломітапілд Пацієнтам з ГоСГ симвастатин призначають в дозі не вище 40 мг / сут Грейпфрутовий сік При прийомі симвастатину уникати вживання грейпфрутового соку
Вплив інших лікарських засобів на симвастатин
Взаємодія з інгібіторами CYP 3A4. Симвастатин - це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик міопатії і рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів відносяться ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон і лікарські засоби, що містять кобіцістат. Одночасний прийом ітраконазолу привів до підвищення в> 10 разів експозиції симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислоти). Телітроміцин привів до 11-кратного збільшення експозиції симвастатинової кислоти. Комбінація з ітраконазолом, кетоконазолом, Посаконазол, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревір, телапревір, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном і лікарськими засобами, що містять кобіцістат, протипоказана, а також з гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом (див. Побічна дія).
Взаємодія з інгібіторами CYP 3A4. Симвастатин - це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик міопатії і рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів відносяться ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон і лікарські засоби, що містять кобіцістат. Одночасний прийом ітраконазолу привів до підвищення в> 10 разів експозиції симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислоти). Телітроміцин привів до 11-кратного збільшення експозиції симвастатинової кислоти. Комбінація з ітраконазолом, кетоконазолом, Посаконазол, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревір, телапревір, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном і лікарськими засобами, що містять кобіцістат, протипоказана, а також з гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом (див. Побічна дія).
Якщо терапію потужними інгібіторами CYP 3A4 (препаратами, які збільшують AUC приблизно в ≥5 раз) неможливо скасувати, слід призупинити застосування симвастатину на час прийому даних препарат
ів. Потрібно з обережністю проводити комбінування симвастатину з певними менш потужними інгібіторами CYP 3A4 - флуконазолом, верапамілом або дилтіаземом (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Особливості застосування).
Флуконазол. Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу, який асоціювався з поєднаним симвастатином і флуконазолу (див. Особливості застосування).
Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії / рабдоміолізу зростає при одночасному застосуванні циклоспорину з симвастатином; тому застосування з циклоспорином протипоказано (див. Побічна дія та Особливості застосування). Хоча механізм дії не повністю зрозумілий, продемонстровано, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4 і / або білка ОАТР1В1.
Даназол. Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу зростає при одночасному застосуванні даназола з симвастатином; тому застосування з даназолом протипоказано (див. Побічна дія та Особливості застосування).
Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії / рабдоміолізу зростає при одночасному застосуванні циклоспорину з симвастатином; тому застосування з циклоспорином протипоказано (див. Побічна дія та Особливості застосування). Хоча механізм дії не повністю зрозумілий, продемонстровано, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4 і / або білка ОАТР1В1.
Даназол. Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу зростає при одночасному застосуванні даназола з симвастатином; тому застосування з даназолом протипоказано (див. Побічна дія та Особливості застосування).
Гемфиброзил. Гемфиброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1,9 рази, можливо, шляхом придушення шляху глюкуронізації і / або білка ОАТР1В1. (Див. Побічна дія та Особливості застосування). Одночасне застосування з гемфіброзилом протипоказано.
Фузидинову кислота. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), в тому числі симвастатин, не слід застосовувати одночасно з системними препаратами фузидинову кислоти. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, що приймали системні препарати фузидинову кислоти в комбінації зі статинами. Якщо вважається за необхідне застосування системних препаратів фузидинову кислоти, лікування препаратом Симвастатин Сандоз потрібно припинити. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього таких ознак, як слабкість, біль і чутливість м'язів.
Лікування статинами можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидинову кислоти. У виняткових випадках, коли необхідно довгострокове системне лікування фузидинову кислотою, необхідність поєднаного прийому симвастатину і фузидинову кислоти необхідно розглядати тільки в кожному окремому випадку і під ретельним медичним наглядом.
Фузидинову кислота. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), в тому числі симвастатин, не слід застосовувати одночасно з системними препаратами фузидинову кислоти. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, що приймали системні препарати фузидинову кислоти в комбінації зі статинами. Якщо вважається за необхідне застосування системних препаратів фузидинову кислоти, лікування препаратом Симвастатин Сандоз потрібно припинити. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього таких ознак, як слабкість, біль і чутливість м'язів.
Лікування статинами можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидинову кислоти. У виняткових випадках, коли необхідно довгострокове системне лікування фузидинову кислотою, необхідність поєднаного прийому симвастатину і фузидинову кислоти необхідно розглядати тільки в кожному окремому випадку і під ретельним медичним наглядом.
Аміодарон. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі симвастатину з аміодароном (див. Особливості застосування). В ході клінічного дослідження про міопатії повідомили 6% пацієнтів, що приймали симвастатин 80 мг і аміодарон. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з аміодароном.
Блокатори кальцієвих каналів
Верапаміл. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується під час поєднаного прийому верапамілу з симвастатином 40 або 80 мг (див. Особливості застосування). В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом з верапамілом привів до 2,3-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоті, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з верапамілом.
Дилтіазем. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі дилтіазему з симвастатином 80 мг (див. Особливості застосування). В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом з дилтіаземом привів до 2,7-кратного підвищення експозиції до симвастатинової кислоті, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з дилтіаземом.
Амлодипін. Пацієнти, які приймають амлодипін одночасно з симвастатином, мають підвищений ризик розвитку міопатії. В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом амлодипіну привів до 1,6-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоті. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з амлодипіном.
Верапаміл. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується під час поєднаного прийому верапамілу з симвастатином 40 або 80 мг (див. Особливості застосування). В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом з верапамілом привів до 2,3-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоті, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з верапамілом.
Дилтіазем. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі дилтіазему з симвастатином 80 мг (див. Особливості застосування). В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом з дилтіаземом привів до 2,7-кратного підвищення експозиції до симвастатинової кислоті, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з дилтіаземом.
Амлодипін. Пацієнти, які приймають амлодипін одночасно з симвастатином, мають підвищений ризик розвитку міопатії. В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом амлодипіну привів до 1,6-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоті. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг / добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з амлодипіном.
Ломітапід. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні ломітапіда і симвастатину. Тому для пацієнтів з ГоСГ при одночасному призначенні з ломітапідом доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг / сут.
Помірні інгібітори CYP 3A4. Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що помірний інгібуючий ефект на CYP 3A4, одночасно з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть мати підвищений ризик появи міопатії (див. Особливості застосування).
Інгібітори білка - переносника ОАТР1В1. Симвастатинової кислота є субстратом білка - переносника ОАТР1В1. Одночасне призначення лікарських засобів, які відомі як інгібітори білка - переносника ОАТР1В1, може призводити до підвищення концентрації симвастатинової кислоти в плазмі крові і до підвищення ризику розвитку міопатії (див. Побічна дія та Особливості застосування).
Інгібітори білка - переносника ОАТР1В1. Симвастатинової кислота є субстратом білка - переносника ОАТР1В1. Одночасне призначення лікарських засобів, які відомі як інгібітори білка - переносника ОАТР1В1, може призводити до підвищення концентрації симвастатинової кислоти в плазмі крові і до підвищення ризику розвитку міопатії (див. Побічна дія та Особливості застосування).
Інгібітори білка резистентності раку молочної залози (BCRP). Одночасне застосування з інгібіторами BCRP (включаючи лікарські засоби, що містять елбасвір або гразопревір) може привести до підвищення концентраціях і симвастатину в плазмі крові і підвищення ризику розвитку міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, Особливості застосування).
Ніацин (нікотинова кислота). Рідкісні випадки міопатії / рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г / добу) ніацину (нікотинової кислоти). В ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом одноразово дози 2 г нікотинової кислоти пролонгованої дії з симвастатином 20 мг привів до помірного підвищення AUC симвастатину і симвастатинової кислоти і Cmax симвастатинової кислоти в плазмі крові.
Сік грейпфрута. Сік грейпфрута пригнічує активність Р450 3A4. Одночасне вживання великого об'єму соку грейпфрута (> 1 л / добу) і симвастатину викликає семиразове підвищення активності препарату. Вживання 240 мл грейпфрутового соку вранці і симвастатину увечері також призводило до посилення дії в 1,9 рази. Тому під час лікування симвастатином слід уникати вживання соку грейпфрута.
Сік грейпфрута. Сік грейпфрута пригнічує активність Р450 3A4. Одночасне вживання великого об'єму соку грейпфрута (> 1 л / добу) і симвастатину викликає семиразове підвищення активності препарату. Вживання 240 мл грейпфрутового соку вранці і симвастатину увечері також призводило до посилення дії в 1,9 рази. Тому під час лікування симвастатином слід уникати вживання соку грейпфрута.
Колхицин. Є повідомлення про міопатії і рабдоміолізу при одночасному прийомі колхіцину і симвастатину у хворих з нирковою недостатністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг пацієнтів, які приймають цю комбінацію.
Рифампіцин. Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP 3A4, у пацієнтів, які проходять тривалу терапію рифампіцином (наприклад при лікуванні туберкульозу), можливе зниження ефективності симвастатину. В ході фармакокінетичного дослідження за участю здорових добровольців AUC для симвастатинової кислоти зменшилася на 93% при одночасному застосуванні рифампіцину.
Рифампіцин. Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP 3A4, у пацієнтів, які проходять тривалу терапію рифампіцином (наприклад при лікуванні туберкульозу), можливе зниження ефективності симвастатину. В ході фармакокінетичного дослідження за участю здорових добровольців AUC для симвастатинової кислоти зменшилася на 93% при одночасному застосуванні рифампіцину.
Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів. Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром P450 3A4. Тому не очікують, що симвастатин впливатиме на концентрацію в плазмі крові речовин, які метаболізуються за участю цитохрому P450 3A4.
Пероральніантикоагулянти. У двох клінічних дослідженнях, в одному з яких брали участь здорові добровольці, а в іншому - хворі з гіперхолестеринемією, симвастатин в дозі 20-40 мг / сут кілька збільшував ефект кумаринових антикоагулянтів: протромбіновий час, яке визначалося як міжнародне нормалізоване відношення (МНО), росло щодо вихідного значення з 1,7 до 1,8 і з 2,6 до 3,4 - у здорових добровольців і хворих відповідно. Дуже рідко повідомляли про підвищення МНО. У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час слід визначати до початку терапії симвастатином, а також досить часто на початку лікування, щоб переконатися, що не відбувалося жодного значного зміни цього показника. Після стабілізації протромбінового часу його можна перевіряти через інтервали, які зазвичай рекомендуються для хворих, що лікуються кумариновими антикоагулянтами. При зміні дози або припинення прийому симвастатину цю процедуру необхідно повторити. Під час терапії симвастатином у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти, кровотечі або зміни протромбінового часу не спостерігалося.
Умови та термін зберігання
на сьогодні відомо кілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 м Всі пацієнти одужали без наслідків. Не існує специфічного лікування при передозуванні. У разі передозування слід застосовувати симптоматичні і підтримуючі заходи.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
при температурі не вище 30 ° С. Зберігати блістер в картонній коробці.
Список відгуків порожній
Додати відгук
Черкаси, Дніпро, Вінниця, Рівне, Чернігів, Львів
