В корзине нет товаров
АЙДРИНК порошок орал. саше 5,2 г, черная смородина №10

АЙДРИНК порошок орал. саше 5,2 г, черная смородина №10

ots
Код товара: 324937
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
161,50 грн
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
  • Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу
 
АЙДРІНК®
(IDRINK)
 
Склад:
діючі речовини:
1 саше містить парацетамолу у перерахуванні на 100 % суху речовину 650 мг (0,650 г), фенілефрину гідрохлориду у перерахуванні на 100 % суху речовину 10 мг (0,010 г);
допоміжні речовини:
порошок зі смаком лимону – цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, куркумин (Е 100), смакова добавка «Лимон-лайм»;
порошок зі смаком чорної смородини – цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, ароматизатор «Чорна смородина», антоціанін (Е 163).
 
Лікарська форма. Порошок для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок зі смаком лимону – порошкоподібна маса світло-жовтого кольору без сторонніх механічних включень; порошок зі смаком чорної смородини – порошкоподібна маса світлого сіро-фіолетового кольору з темними вкрапленнями без сторонніх механічних включень.
 
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51.
 
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії парацетамолу пояснюється пригніченням синтезу простагландинів у центральній нервовій системі; парацетамол також діє на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенілефрин – симпатоміметик. Його дія пов’язана, у першу чергу, з прямою стимуляцією адренорецепторів та частково – з непрямим ефектом, що забезпечується шляхом вивільнення норадреналіну. Фенілефрин знижує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. Спричиняє звуження артеріол, підвищує загальний периферичний опір судин і артеріальний тиск.
Фармакокінетика.
При прийомі внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через  30-60 хв. При застосуванні в терапевтичних дозах період напіввиведення становить 1-4 години. Парацетамол метаболізується у печінці, в основному за допомогою реакції кон’югації. Залежно від концентрації у плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гідроксилюванню. Основний шлях виведення – із сечею (90-100 % протягом 24 годин): у вигляді кон’югатів глюкуронідів (60 %), сульфатів (35 %) або цистеїну (3 %). Фенілефрину гідрохлорид всмоктується у шлунково-кишковому тракті з непостійною швидкістю, метаболізується моноаміноксидазою у кишечнику та печінці. Після перорального прийому пік концентрації у плазмі крові настає через 1-2 години. Середня тривалість  напіввиведення – 2-3 години. Виводиться з сечею у формі сульфаткон’югату.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій і грипу, що супроводжуються головним болем, болем у м’язах і суглобах, болем у горлі, підвищенням температури тіла, закладеністю носа.
 
Протипоказання.
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату.
Тяжкі порушення функції печінки та нирок; вроджена гіпербілірубінемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рідкісні спадкові форми непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності цукрози-ізомальтози.
Алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт.
Стани підвищеного збудження, порушення сну.
Тяжка артеріальна гіпертензія, органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі атеросклероз); декомпенсована серцева недостатність; порушення серцевої провідності; схильність до спазму судин; ішемічна хвороба серця.
Закритокутова глаукома. Гострий панкреатит. Гіпертрофія передміхурової залози.
Тяжкі форми цукрового діабету. Епілепсія. Гіпертиреоз.
Препарат протипоказаний пацієнтам, які застосовують трициклічні антидепресанти або бета-блокатори або приймали протягом двох останніх тижнів інгібітори моноаміноксидази.
Не застосовувати хворим на фенілкетонурію. Не рекомендується застосовувати хворим з підвищеною швидкістю згортання крові та схильністю до тромбоутворення. Не застосовувати разом з лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, та амфетаміноподібними психостимуляторами.
Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік до 12 років.
 
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, метилдопою протипоказане через можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії, тахікардії, гіпертермії, порушення функції життєво важливих органів, що може призвести до летального наслідку. Препарат посилює ефекти седативних та протиепілептичних препаратів, етанолу та етаноловмісних препаратів. При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами ефективність останніх може зменшуватися.
При одночасному застосуванні з деякими снодійними, протиепілептичними препаратами, барбітуратами, рифампіцином, етанолом нетоксичні дози парацетамолу можуть спричинити ушкодження печінки. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимідином можливий розвиток нейтропенії. При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу. Парацетамол потенціює дію непрямих антикоагулянтів. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися холестираміном.
Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) – підвищує ризик виникнення кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до порушення серцебиття або до інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
Не рекомендовано призначати препарат хворим, які застосовують інгібітори моноаміноксидази або закінчили терапію ними менше ніж 2 тижні тому.
 
Особливості застосування.
Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам, схильним до підвищення артеріального тиску, а також із захворюваннями печінки, нирок.
Слід уникати застосування одночасно з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, а також лікарськими засобами, що містять парацетамол. Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем пацієнтам із феохромоцитомою, утрудненим сечовипусканням, хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю в пальцях рук та ніг у відповідь на холод або стрес).
Препарат містить цукрозу, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, у разі порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності цукрози-ізомальтози.
Препарат містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що становить небезпеку для пацієнтів, хворих на фенілкетонурію. 
Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.
Якщо симптоми захворювання не зникають через 5 днів прийому препарату, лікування слід припинити.
Не перевищувати зазначену дозу.
Якщо доза була випадково перевищена, слід негайно звернутися до лікаря.
Через високий вміст парацетамолу не застосовувати при захворюваннях печінки і нирок без консультації лікаря.
Фенілефрин, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії.
Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідний контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
 
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.
 
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При застосуванні препарату не рекомендовано керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість.
 
Спосіб застосування та дози.
Висипати вміст 1 саше у чашку і залити гарячою водою. Перемішувати до повного розчинення, у разі необхідності можна підсолодити.  Приймати у теплому вигляді.
Дорослим та дітям віком від 12 років: по 1 саше. При необхідності прийом можна повторювати через кожні 4-6 годин. Не приймати більше 4 саше на добу.
Курс лікування  має тривати не більше 3-5 днів.
 
Діти.
Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
 
Передозування.
Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. Пошкодження печінки можливе у дорослих після перорального застосування 10 г або більше парацетамолу та у дітей, які прийняли парацетамол у дозі понад 150 мг/кг маси тіла.
Симптоми передозування парацетамолу у перші 24 години: підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, анорексія та абдомінальний біль. У тяжких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія. Симптоми ураження печінки можуть проявитися через            12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При гострому передозуванні пошкодження печінки може спричинити токсичну енцефалопатію з порушенням свідомості, кому та призвести до летального наслідку. При прийомі високих доз можливі порушення з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). Гостра ниркова недостатність з тубулонекрозом може виникнути навіть без пошкодження печінки. Були повідомлення про виникнення панкреатиту та аритмії.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Вважається, що додаткова кількість токсичних метаболітів при передозуванні необоротно зв’язується з тканинами печінки.
При передозуванні парацетамолу необхідно надати швидку медичну допомогу, навіть якщо симптомів передозування не виявлено. Для забезпечення належного кваліфікованого догляду та адекватної терапії усі хворі з передозуванням (7,5 г та більше парацетамолу) повинні бути госпіталізовані. Необхідне негайне промивання шлунка, прийом активованого вугілля та продовження симптоматичної терапії. Застосування антидотів парацетамолу – N-ацетилцистеїну внутрішньовенно або метіоніну перорально – може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування.
Передозування, зумовлене дією фенілефрину, може спричинити підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардію, рефлекторну брадикардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексію, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску. У тяжких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія.
При передозуванні необхідні промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, застосування альфа-блокаторів, таких як фентоламін, при тяжкій гіпертензії.
 
Побічні реакції.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив’янка, пурпура, алергічний дерматит, еритродермія, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, крововиливи.
З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), анафілаксія, анафілактичний шок.
З боку психіки: психомоторне збудження, порушення орієнтації, занепокоєність, нервове збудження, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, тривожність, седативний стан.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго.
З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гіперсалівація, дискомфорт і біль у животі, зниження апетиту, печія, діарея, геморагії.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз, печінкова недостатність, жовтяниця.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз.
З боку нирок і сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечовипускання (імовірніше, у хворих з гіпертрофією передміхурової залози), олігурія, ниркова коліка, нефротоксичний ефект.
З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія або рефлекторна брадикардія, відчуття серцебиття, задишка, болі у серці, аритмія, набряки.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів.
Інші: загальна слабкість, гарячка, посилене потовиділення, гіпоглікемія, гіперглікемія, глюкозурія.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
 
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
 
Упаковка.
Порошок зі смаком лимону: по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачці.
Порошок зі смаком чорної смородини: по 5,2 г в саше; по 10 саше в пачці.
 
Категорія відпуску. Без  рецепта.
 
Виробник.
ПАТ «Фармак».
 
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
 
 
 
 
 
 

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

 
АЙДРИНК
(IDRINK)
 
Состав:
действующие вещества:
1 саше содержит парацетамола в пересчете на 100 % сухое вещество 650 мг (0,650 г), фенилэфрина гидрохлорида в пересчете на 100 % сухое вещество 10 мг (0,010 г);
вспомогательные вещества:
порошок со вкусом лимона – сахароза (сахар измельченный (пудра)), фруктоза, кислота лимонная безводная, аспартам, натрия цитрат дигидрат, сахарин натрия, куркумин (Е 100), вкусовая добавка «Лимон-лайм»;
порошок со вкусом черной смородины – сахароза (сахар измельченный (пудра)), фруктоза, кислота лимонная безводная, аспартам, натрия цитрат дигидрат, сахарин натрия, ароматизатор «Черная смородина», антоцианин (Е 163).
 
Лекарственная форма. Порошок для орального раствора.
Основные физико-химические свойства: порошок со вкусом лимона – порошкообразная масса светло-желтого цвета без посторонних механических включений; порошок со вкусом черной смородины – порошкообразная масса светлого серо-фиолетового цвета с темными вкраплениями без посторонних механических включений.
 
Фармакотерапевтичеcкая группа. Аналгетики и антипиретики. Парацетамол, комбинации без психолептиков. Код АТХ N02B E51.
 
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия парацетамола объясняется угнетением синтеза простагландинов в центральной нервной системе; парацетамол также действует на центр терморегуляции в гипоталамусе. Фенилэфрин – симпатомиметик. Его действие связано, в первую очередь, с прямой стимуляцией адренорецепторов и частично – с непрямым эффектом, который обеспечивается путем высвобождения норадреналина. Фенилэфрин снижает отек слизистой оболочки носа, облегчает дыхание. Вызывает сужение артериол, повышает общее периферическое сопротивление сосудов и артериальное давление.
Фармакокинетика.
При приеме внутрь парацетамол быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через  30-60 мин. При применении в терапевтических дозах период полувыведения составляет 1-4 часа. Парацетамол метаболизируется в печени, в основном с помощью реакции конъюгации. В зависимости от концентрации в плазме крови частично поддается деацетилированию или гидроксилированию. Основной путь выведения – с мочой (90-100 % в течение 24 часов): в виде конъюгатов глюкуронидов (60 %), сульфатов (35 %) или цистеина (3 %). Фенилэфрина гидрохлорид всасывается в желудочно-кишечном тракте с непостоянной скоростью, метаболизируется моноаминоксидазой в кишечнике и печени. После перорального приема пик концентрации в плазме крови наступает через 1-2 часа. Средняя длительность  полувыведения – 2-3 часа. Выводится с мочей в форме сульфатконъюгата.
 
Клинические характеристики.
Показания.
Симптоматическое лечение острых респираторных инфекций и гриппа, которые сопровождаются головной болью, болью в мышцах и суставах, болью в горле, повышением температуры тела, заложенностью носа.
 
Противопоказания.
Гиперчувствительность к какому-либо из компонентов, входящих в состав препарата.
Тяжелые нарушения функции печени и почек; врожденная гипербилирубинемия; дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, редкие наследственные формы непереносимости фруктозы, нарушения всасывания глюкозы-галактозы или недостаточности сахарозы-изомальтозы.
Алкоголизм, заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения, тромбоз, тромбофлебит. Состояния повышенного возбуждения, нарушение сна.
Тяжелая артериальная гипертензия, органические заболевания сердечно-сосудистой системы (в том числе атеросклероз); декомпенсированная сердечная недостаточность; нарушения сердечной проводимости; склонность к спазму сосудов; ишемическая болезнь сердца.
Закрытоугольная глаукома. Острый панкреатит. Гипертрофия предстательной железы.
Тяжелые формы сахарного диабета. Эпилепсия. Гипертиреоз.
Препарат противопоказан пациентам, применяющим трициклические антидепрессанты или бета-блокаторы или принимавшим в течение двух последних недель ингибиторы моноаминоксидазы. Не применять больным фенилкетонурией. Не рекомендуется применять больным с повышенной скоростью свертывания крови и склонностью к тромбообразованию.
Не применять вместе с лекарственными средствами, угнетающими или повышающими аппетит, и амфетаминоподобными психостимуляторами.
Беременность и период кормления грудью. Детский возраст до 12 лет.
 
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Одновременное применение с ингибиторами моноаминоксидазы (МАО), трициклическими антидепрессантами, метилдопой противопоказано из-за возможного возникновения выраженной артериальной гипертензии, тахикардии, гипертермии, нарушения функции жизненно важных органов, что может привести к летальному исходу. Препарат усиливает эффекты седативных и противоэпилептических препаратов, этанола и этанолсодержащих препаратов. При одновременном применении с гипотензивными средствами эффективность последних может уменьшаться. При одновременном применении с некоторыми снотворными, противоэпилептическими препаратами, барбитуратами, рифампицином, этанолом нетоксичные дозы парацетамола могут вызывать повреждение печени. Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект парацетамола. При одновременном применении парацетамола с азидотимидином возможно развитие нейтропении. При одновременном применении  парацетамол усиливает гепатотоксичность хлорамфеникола. Парацетамол потенцирует действие непрямых антикоагулянтов. Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться метоклопрамидом и домперидоном и уменьшаться холестирамином.
Взаимодействие фенилэфрина с ингибиторами моноаминоксидазы вызывает гипертензивный эффект, с трициклическими антидепрессантами (например амитриптилином) – повышает риск возникновения кардиоваскулярных побочных эффектов, с дигоксином и сердечными гликозидами – приводит к нарушению сердцебиения или к инфаркту миокарда. Фенилэфрин с другими симпатомиметиками увеличивает риск возникновения побочных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы. Фенилэфрин может снижать эффективность бета-блокаторов и других антигипертензивных препаратов (резерпина, метилдопы) с повышением риска возникновения гипертензии и других побочных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы.
Не рекомендуется назначение препарата больным, применяющим ингибиторы моноаминоксидазы или закончившим терапию ими менее 2 недель назад.
Особенности применения.
Препарат применять с осторожностью пациентам, склонным к повышению артериального давления, а также с заболеваниями печени, почек.
Следует избегать применения одновременно с другими препаратами, предназначенными для симптоматического лечения простуды и гриппа, сосудосуживающими препаратами для лечения ринита, а также лекарственными средствами, содержащими парацетамол. Перед применением препарата следует проконсультироваться с врачом пациентам с феохромоцитомой, затрудненным мочеиспусканием, болезнью Рейно (что может проявляться возникновением боли в пальцах рук и ног в ответ на холод или стресс).
Препарат содержит сахарозу, поэтому не следует применять препарат пациентам с редкими наследственными формами непереносимости фруктозы, в случае нарушения всасывания глюкозы-галактозы или недостаточности сахарозы-изомальтозы.
Препарат содержит аспартам, который является производным фенилаланина, что представляет опасность для пациентов, больных фенилкетонурией. 
Если состояние пациента не улучшается, следует обратиться к врачу.
Если симптомы заболевания не исчезают через 5 дней приема препарата, лечение следует прекратить.
Не превышать указанную дозу.
Если доза была случайно превышена, следует немедленно обратиться к врачу.
Из-за высокого содержания парацетамола не применять при заболеваниях печени и почек без консультации врача.
Фенилэфрин, входящий в состав препарата, может вызвать приступы стенокардии.
Если по рекомендации врача препарат применяют длительный период, необходим контроль функционального состояния печени и картины периферической крови. При длительном применении в высоких дозах возможны апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
 
Применение в период беременности или кормления грудью.
Препарат противопоказан в период беременности или кормления грудью.
 
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
При применении препарата не рекомендуется управлять автотранспортом и работать с другими механизмами, поскольку препарат может вызывать сонливость.
 
Способ применения и дозы.
Высыпать содержимое 1 саше в чашку и залить горячей водой. Перемешивать до полного растворения, в случае необходимости можно подсластить.  Принимать в теплом виде.
Взрослым и детям с 12 лет: по 1 саше. При необходимости прием можно повторять через каждые 4-6 часов. Не принимать более 4 саше в сутки.
Курс лечения  должен длиться не более 3-5 дней.
 
Дети.
Препарат противопоказан детям до 12 лет.
 
Передозировка.
Передозировка парацетамола может вызвать печеночную недостаточность. Повреждение печени возможно у взрослых после перорального применения 10 г или более парацетамола и у детей, принявших парацетамол в дозе свыше 150 мг/кг массы тела.
Симптомы передозировки парацетамола в первые 24 часа: повышенное потоотделение, психомоторное возбуждение или угнетение центральной нервной системы, головная боль, бледность, головокружение, бессонница, нарушение сердечного ритма, тахикардия, рефлекторная брадикардия, экстрасистолия, тремор, гиперрефлексия, тошнота, рвота, раздражительность, беспокойство, анорексия и абдоминальная боль. В тяжелых случаях  возможно нарушение сознания, галлюцинации, судороги и аритмия. Симптомы поражения печени могут проявиться через 12-48 часов после передозировки. Могут возникать нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При острой передозировке повреждение печени может вызвать токсическую энцефалопатию с нарушением сознания, кому и привести к летальному исходу. При приеме высоких доз возможны нарушения со стороны мочевыводящей системы – нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз). Острая почечная недостаточность с тубулонекрозом может возникнуть даже без повреждения печени. Были сообщения о возникновении панкреатита и аритмии.
При длительном применении в высоких дозах возможны апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
Считается, что дополнительное количество токсичных метаболитов при передозировке необратимо связывается с тканями печени.
При передозировке парацетамола необходимо оказать скорую медицинскую помощь, даже если симптомов передозировки не выявлено. Для обеспечения надлежащего квалифицированного ухода и адекватной терапии все больные с передозировкой (7,5 г и более парацетамола) должны быть госпитализированы. Необходимо немедленное промывание желудка, прием активированного угля и продолжение симптоматической терапии. Применение антидотов парацетамола – N-ацетилцистеина внутривенно или метионина перорально – может дать позитивный эффект в течение 48 часов после передозировки.
Передозировка, обусловленная действием фенилэфрина, может вызвать повышенное потоотделение, психомоторное возбуждение или угнетение центральной нервной системы, головную боль, бледность, головокружение, бессонницу нарушение сердечного ритма, тахикардию, рефлекторную брадикардию, экстрасистолию, тремор, гиперрефлексию, тошноту, рвоту, раздражительность, беспокойство, повышение артериального давления. В тяжелых случаях возможно нарушение сознания, галлюцинации, судороги и аритмия.
При передозировке необходимы промывание желудка, прием активированного угля, симптоматическая терапия, применение альфа-блокаторов, таких как фентоламин, при тяжелой гипертензии.
 
Побочные реакции.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: сыпь, зуд, крапивница, пурпура, аллергический дерматит, эритродермия, мультиформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, кровоизлияния.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции (включая ангионевротический отек), анафилаксия, анафилактический шок.
Со стороны психики: психомоторное возбуждение, нарушение ориентации, беспокойство, нервное возбуждение, ощущение страха, раздражительность, нарушение сна, бессонница, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, тревожность, седативное состояние.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, тремор, парестезии.
Со стороны органов слуха и вестибулярного аппарата: шум в ушах, вертиго.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения и аккомодации, мидриаз, повышение внутриглазного давления.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, сухость во рту, язвы слизистой оболочки ротовой полости, гиперсаливация, дискомфорт и боль в животе, снижение аппетита, изжога, диарея, геморрагии.
Со стороны гепатобилиарной системы: нарушения функции печени, повышение активности печеночных ферментов, гепатонекроз, печеночная недостаточность, желтуха.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия, гемолитическая анемия, тромбоцитопения, лейкопения, нейтропения, панцитопения, агранулоцитоз.
Со стороны почек и мочевыделительной системы: нарушение мочеиспускания, задержка мочеиспускания (вероятнее у больных с гипертрофией предстательной железы), олигурия, почечная колика, нефротоксический эффект.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: повышение артериального давления, тахикардия или рефлекторная брадикардия, ощущение сердцебиения, одышка, боли в сердце, аритмия, отеки.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: бронхоспазм у пациентов, чувствительных к аспирину и другим нестероидным противовоспалительным средствам.
Другие: общая слабость, лихорадка, усиленное потоотделение, гипогликемия, гипергликемия, глюкозурия.
 
Срок годности. 2 года.
Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
 
Условия хранения.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС.
Хранить в недоступном для детей месте.
 
Упаковка.
Порошок со вкусом лимона: по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачке.
Порошок со вкусом черной смородины: по 5,2 г в саше; по 10 саше в пачке.
 
Категория отпуска. Без рецепта.
 
Производитель.
ПАО «Фармак».
 
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.
ПАРАЦЕТАМОЛ+ФЕНИЛЭФРИН
Искать отдельно: ПАРАЦЕТАМОЛ, ФЕНИЛЭФРИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы аптеки

 
15 апреля 2017г. 01:53
Эрика
Айдринк саше эффективное бюджетное средство для снятия симптомов гриппа (боли в горле, головная боль, заложенность носа, ломота в теле). Быстро и на длительное время убирает дискомфорт и облегчает общее состояние. Могу рекомендовать данный препарат, тем кто болеет. Эффективный + доступный!
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов