Личный кабинет
БЕМФОЛА раствор для инъекций картр. 0,375 мл №1
rx
Код товара: 519734
Производитель: Gedeon Richter (Венгрия)
3 287,00 грн
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
- Настоятельно просим до поездки в аптеку уточнять наличие, цену и срок годности в интересующей Вас аптеке.
- Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
БЕМФОЛА
BEMFOLA
Фармакологічні властивості фармакодинаміка.
Бемфола — це біологічний лікарський засіб, який містить рекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) як діючу речовину, отриманий методом генної інженерії з клітин яєчника китайського хом’яка.
Фармакодинамічні ефекти.
Найважливішим ефектом парентерального введення ФСГ у жінок є розвиток зрілих граафових фолікулів. Метою терапії фолітропіном альфа у жінок з ановуляцією є формування одного зрілого граафового фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) вивільниться яйцеклітина. Клінічна ефективність та безпека застосування для жінок. У клінічних дослідженнях пацієнтки з тяжкою недостатністю ФСГ та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) визначалися за рівнем у сироватці крові ендогенного ЛГ <1,2 МО/л, отриманим в аналізі центральної лабораторії. Проте слід враховувати, що рівень ЛГ, визначений у різних лабораторіях, може відрізнятися.
Клінічна ефективність та безпека застосування для чоловіків. У чоловіків із недостатністю ФСГ одночасне застосування фолітропіну альфа та лХГ упродовж щонайменше 4 міс сприяє індукуванню сперматогенезу.
Фармакокінетика. Після в/в введення фолітропін альфа розподіляється у міжклітинній рідині з початковим Т½, що становить приблизно 2 год, і виводиться з організму з кінцевим Т½, що становить приблизно 1 добу. Рівноважний Vd та загальний кліренс становлять 10 л та 0,6 л/год відповідно. Одна восьма дози фолітропіну альфа виводиться з сечею. Після п/ш введення абсолютна біодоступність фолітропіну альфа становить близько 70%. Повторне введення приводить до збільшення його кумуляції втричі з досягненням рівноважного стану впродовж 3–4 днів. У жінок із пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів виявлено, що фолітропін альфа ефективно стимулює фолікулярний розвиток та стероїдогенез, незважаючи на невимірно низькі рівні ЛГ.
Показання БЕМФОЛА:
Дорослі жінки – Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників — СПКЯ) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратом.
Стимуляція розвитку множинних фолікулів у пацієнток при проведенні суперовуляції у рамках ДРТ, таких як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), перенесення гамети до фаллопієвої труби (GIFT) та перенесення зиготи до фаллопієвої труби (ZIFT).
Фолітропін альфа у комбінації з препаратами ЛГ рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у жінок із тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ. У клінічних дослідженнях ці пацієнтки визначалися за рівнем ендогенного ЛГ у сироватці крові <1,2 МО/л. Дорослі чоловіки – Фолітропін альфа призначений для стимуляції сперматогенезу у чоловіків із вродженим або набутим гіпогонадотропним гіпогонадизмом, одночасно з терапією лХГ. Застосування БЕМФОЛА лікування слід розпочинати під спостереженням лікаря, який має досвід лікування у разі безпліддя.
Пацієнтів необхідно забезпечити попередньо заповненими лікарським засобом ручками для введення у кількості, необхідній для курсу лікування, та навчити правильно вводити лікарський засіб.
Дозування Рекомендації щодо дозування фолітропіну альфа такі самі, як і для сечового ФСГ. Клінічна оцінка фолітропіну альфа свідчить, що його добові дози, режим застосування та процес моніторингу лікування не повинні відрізнятися від таких для препаратів сечового ФСГ. Рекомендується дотримуватися нижченаведених початкових доз препарату. У порівняльних клінічних дослідженнях виявлено, що при застосуванні фолітропіну альфа порівняно із сечовим ФСГ пацієнтам необхідна нижча загальна доза препарату упродовж коротшого періоду лікування. Таким чином, вважається доцільним застосовувати нижчу загальну дозу фолітропіну альфа, ніж та, що зазвичай застосовується для сечового ФСГ. Це дає змогу не лише оптимізувати лікування, але й знизити ризик небажаної гіперстимуляції яєчників (див. Фармакодинаміка). Жінки з ановуляцією, включаючи СПКЯ Фолітропін альфа призначають у вигляді курсу щоденних ін’єкцій. У пацієнток із менструаціями лікування слід розпочинати впродовж перших 7 днів менструального циклу. Зазвичай застосовуваний режим лікування розпочинається із введення 75–150 МО ФСГ щоденно; за необхідності дозу препарату можна підвищувати на 37,5 або 75 МО з інтервалами у 7 або (краще) 14 днів для отримання адекватної, але не надмірної реакції. Лікування має бути адаптованим до індивідуальної реакції пацієнтки, що оцінюється за результатами УЗД розміру фолікулів та/чи визначення рівня секреції естрогенів. Максимальна добова доза препарату зазвичай не перевищує 225 МО ФСГ. Якщо пацієнтка протягом 4 тиж не реагує на лікування належним чином, цей лікувальний цикл слід припинити, провести додаткове обстеження пацієнтки і повторно розпочати терапію з вищої, ніж у попередньому циклі, початкової дози препарату. Після досягнення оптимальної реакції протягом 24–48 год після останньої ін’єкції фолітропіну альфа одноразово вводять 250 мкг рекомбінантного лХГ альфа (р-лХГ) або 5000–10 000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ та наступного дня. В альтернативному варіанті може бути проведена внутрішньоматкова інсемінація. Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та відмінити введення лХГ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У наступному циклі лікування необхідно розпочинати з дози, нижчої за ту, що застосовували у попередньому циклі. Стимуляція розвитку множинних фолікулів у жінок при проведенні стимуляції яєчників перед ЕКЗ або в рамках інших допоміжних репродуктивних технологій Режим лікування, що зазвичай застосовується для суперовуляції, полягає у введенні 150–225 МО фолітропіну альфа щоденно, починаючи з 2-го або 3-го дня циклу. Лікування продовжують до досягнення належного формування фолікулів (що оцінюється за рівнем естрогенів у сироватці крові та/чи за даними УЗД). Упродовж лікування дозу підбирають відповідно до реакції пацієнтки, але зазвичай вона не повинна перевищувати 450 МО щоденно. Загалом належне формування фолікулів досягається у середньому на 10-й день лікування (у межах від 5 до 20 днів). Для індукції остаточного дозрівання фолікулів через 24–48 год після останньої ін’єкції фолітропіну альфа вводять разову ін’єкцію 250 мкг р-лХГ або 5000–10 000 МО лХГ. Для пригнічення різкого підйому рівня ендогенного ЛГ та контролю за тонічним рівнем ЛГ зазвичай застосовують пригнічувальну регуляцію агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону. За звичайним протоколом лікування введення фолітропіну альфа розпочинають приблизно через 2 тиж після початку застосування агоніста і продовжують їх поєднане введення до досягнення належного формування фолікулів. Наприклад, після 2 тиж лікування агоністом починають вводити по 150–225 МО фолітропіну альфа впродовж перших 7 днів, змінюючи надалі цю дозу відповідно до реакції яєчників. Загальний досвід ЕКЗ свідчить, що загалом частота успішного лікування залишається стабільною протягом перших чотирьох спроб і потім поступово знижується. Жінки з ановуляцією, спричиненою тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ У жінок із недостатністю секреції ЛГ та ФСГ (гіпогонадотропний гіпогонадизм) метою комбінованої терапії із застосуванням фолітропіну альфа у поєднанні з лютропіном альфа є формування одного зрілого граафового фолікула, з якого після введення лХГ вивільняється яйцеклітина. Фолітропін альфа призначають курсом щоденних ін’єкцій одночасно зі введенням лютропіну альфа. Оскільки у цих пацієнток наявна аменорея і низька ендогенна секреція естрогенів, лікування може бути розпочато в будь-який час. Рекомендований режим лікування розпочинається зі щоденного введення 75 МО лютропіну альфа одночасно з 75–150 МО ФСГ. Лікування потрібно адаптувати до індивідуальної реакції пацієнтки, що оцінюється за даними УЗД розміру фолікула та рівнем секреції естрогенів. Якщо вважається за необхідне підвищення дози ФСГ, її найкраще змінювати з інтервалами у 7–14 днів з покроковим збільшенням на 37,5–75 МО. Припустиме збільшення тривалості стимуляції у межах одного лікувального циклу до 5 тиж. Після досягнення оптимальної реакції протягом 24–48 год після останньої ін’єкції фолітропіну альфа та лютропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-лХГ або 5000–10 000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується мати статевий контакт у день введення лХГ та наступного дня. Альтернативно можна провести внутрішньоматкову інсемінацію. Слід враховувати необхідність підтримки лютеїнової фази, оскільки недостатність речовин з лютеотропною активністю (ЛГ/лХГ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла. Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та відмінити введення лХГ. У наступному циклі лікування необхідно розпочинати з дози ФСГ, нижчої за ту, що застосовували у попередньому циклі. Чоловіки з гіпогонадотропним гіпогонадизмом Фолітропін альфа застосовують у дозі 150 МО тричі на тиждень одночасно із введенням лХГ протягом щонайменше 4 міс. Якщо після закінчення цього курсу у пацієнта не спостерігатиметься реакції, комбіноване лікування можна продовжити. Сучасний клінічний досвід свідчить про те, що у разі необхідності досягнення сперматогенезу лікування можна продовжувати щонайменше протягом 18 міс.
Окремі групи пацієнтів Пацієнти літнього віку. Відповідних показань для застосування фолітропіну альфа у пацієнтів літнього віку немає. Безпека та ефективність застосування фолітропіну альфа для цих пацієнтів не встановлена.
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки. Безпека, ефективність та фармакокінетичні параметри фолітропіну альфа у пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки не встановлені.
Спосіб застосування:
Лікарський засіб Бемфола призначений для п/ш введення. Першу ін’єкцію лікарського засобу слід проводити під безпосереднім наглядом медичного працівника. Самостійне введення лікарського засобу можуть проводити лише добре мотивовані, належним чином навчені пацієнти, які за необхідності мають можливість проконсультуватися з фахівцем. Попередньо наповнена ручка, що містить картридж із разовою дозою лікарського засобу Бемфола, призначена для одноразового застосування. Отже, пацієнти мають отримати чіткі інструкції, щоб не допустити неправильного застосування одноразового пристрою. Рекомендації для самостійного введення лікарського засобу Бемфола за допомогою готової до застосування ручки для введення Уважно прочитати інструкцію перед самостійним застосуванням ручки для введення з препаратом Бемфола. Лікар призначить необхідну дозу, що визначатиметься у міжнародних одиницях (МО). Упаковка містить попередньо наповнену ручку, призначену для використання лише одним пацієнтом. Підготувати попередньо наповнену ручку з препаратом Бемфола та ввести призначену дозу. Наступну ін’єкцію слід робити у той же час наступного дня.
Як користуватися попередньо наповненою ручкою з препаратом Бемфола.
1.Повністю прочитати інструкцію перед застосуванням попередньо наповненої ручки. Ручка для введення призначена лише для одного пацієнта, не дозволяти іншим людям користуватися нею. Цифри на дисплеї означають дозу препарату в МО. Лікар скаже, скільки МО необхідно вводити щодня. Лікар/фармацевт розкаже, скільки ручок для введення з препаратом Бемфола необхідно буде використати впродовж повного курсу лікування. Пацієнту слід робити собі ін’єкцію щодня в той самий час.
2. Перед застосуванням попередньо наповненої ручки:
2.1. Вимити руки. Важливо, щоб руки пацієнта та все, що він будете використовувати при підготовці ручки для введення, були якомога чистішими.
2.2. Вибрати чисте місце. Підходящим місцем може бути чистий стіл або інша поверхня.
3. Підготовка попередньо наповненої ручки до ін’єкції. Слід робити ін’єкцію щодня приблизно в той самий час. Дістати ручку для введення з холодильника за 5–10 хв до її застосування. Примітка: слід переконатися, що препарат не заморожений. Зняти з голки для ін’єкцій етикетку контролю розкривання. Тримаючи ручку з боків, приєднати голку, втиснувши її на місце. Не прикручувати голку. Буде чутно клацання, коли голка надійно зафіксується. Увага: приєднуючи голку, не натискати на регулятор дози. Зняти зовнішній ковпачок голки. Слід зберігати ковпачок — він знадобиться після ін’єкції. Зняти внутрішній ковпачок голки.
4. Встановлення дози. Тримати ручку для введення голкою догори. Легенько постукати по ручці, щоб можливі великі повітряні бульбашки піднялися вгору. Тримаючи ручку для введення голкою догори, натиснути на регулятор дози, доки не зникне стрічка активації з маленькою стрілкою. Також буде чутно клацання, і невелика кількість рідини вивільниться з голки (це нормально). Тепер ручка готова для встановлення дози. Якщо рідина не виприсне, ручку для введення застосовувати не можна. Повертати регулятор дози, доки показник призначеної пацієнту дози не з’явиться у віконці дисплею. Примітка: тепер ручка для введення готова до ін’єкції. Увага: не натискати на регулятор дози в цей момент.
5. Введення дози. Тепер пацієнт готовий для негайного введення ін’єкції. Лікар або медсестра вже порадили пацієнту, в яку ділянку тіла робити ін’єкцію (наприклад живіт, передня поверхня стегна). Щоб мінімізувати подразнення шкіри, щодня слід вибирати інше місце для ін’єкції. Круговими рухами протерти шкіру у місці ін’єкції серветкою, просоченою спиртом. Обережно зібрати у складку шкіру ділянки ін’єкції. Тримати ручку приблизно під прямим кутом і повністю ввести голку до стійкого положення. Увага: не натискати на регулятор дози під час введення голки. Натиснути регулятор дози повільно і безперервно до упору, доки індикатор дози не зникне. Витримавши не менше 5 с, вийняти голку зі шкіри. Витягнувши голку, круговими рухами протерти шкіру спиртовою серветкою.
6. Після ін’єкції. Обережно надягнути на голку зовнішній ковпачок. Викинути у смітник упаковку, внутрішній ковпачок голки, наклейку, спиртову серветку та інструкцію для медичного застосування. Не викидати лікарські засоби в раковину, туалет або побутовий смітник. Використану ручку необхідно помістити в контейнер для гострих предметів і повернути до медичного закладу для правильної утилізації.
Пацієнту слід запитати свого фармацевта, як розпоряджатися лікарським засобом, яким він більше не користується.
Примітка: протягом терміну придатності закритий лікарський засіб може зберігатися при температурі не вище 25 °С протягом 3 міс без повторного охолодження. Лікарський засіб слід утилізувати, якщо він не був використаний по закінченню 3 міс.
Протипоказання: гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин (див. СКЛАД);
– пухлини гіпоталамуса чи гіпофіза;
– збільшення розміру яєчників або кісти яєчників, не пов’язані зі СПКЯ;
– гінекологічні кровотечі невідомого походження;
– рак яєчника, матки або молочної залози.
Фолітропін альфа не можна застосовувати у тому разі, якщо неможливо отримати ефективну відповідь на лікування, наприклад при:
– первинній недостатності яєчників;
– вадах статевих органів, несумісних із вагітністю;
– фіброзних пухлинах матки, несумісних із вагітністю;
– первинній тестикулярній недостатності.
Побічна дія резюме профілю безпеки:
Найпоширенішими побічними реакціями є головний біль, кісти яєчників та місцеві реакції у місці введення (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/чи подразнення у місці ін’єкції). Часто повідомлялося про випадки синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) легкого чи помірного ступеня тяжкості, який слід вважати невід’ємним ризиком процедури стимуляції.
Тяжкі форми СГСЯ нечасті (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Дуже рідко можуть виникати випадки тромбоемболії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Для визначення частоти побічних реакцій використовують такі критерії: дуже часті (≥1/10, виникають більше ніж у 1 з 10 осіб); часті (від ≥1/100 до <1/10, виникають не більше ніж у 1 з 10 осіб); нечасті (від ≥1/1000 до <1/100, виникають не більше ніж у 1 зі 100 осіб); поодинокі (від ≥1/10 000 до <1/1000, виникають не більше ніж у 1 із 1000 осіб); рідкісні (<1/10 000, виникають менше ніж у 1 з 10 000 осіб). Л
Лікування жінок З боку імунної системи: рідкісні — реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок. З боку нервової системи: дуже часті — головний біль. Судинні розлади: рідкісні — тромбоемболія (як у поєднанні із СГСЯ, так і окремо).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідкісні — загострення або погіршення БА.
З боку травної системи: часті — біль у животі, відчуття розтягнення та дискомфорту у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часті — кісти яєчників; часті — СГСЯ від легкого до помірного ступеня тяжкості (включаючи супутні симптоми); нечасті — тяжкий СГСЯ (включаючи супутні симптоми) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ); поодинокі — ускладнення тяжкого СГСЯ.
Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часті — реакції у місці ін’єкції (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/чи подразнення у місці ін’єкції). Лікування чоловіків З боку імунної системи: рідкісні — реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідкісні — загострення або погіршення БА.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часті — акне.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часті — гінекомастія, варикоцеле.
Загальні розлади та реакції у місці введення: чуже часті — реакції у місці ін’єкції (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/чи подразнення у місці ін’єкції). Лабораторні та інструментальні дані: часті — збільшення маси тіла.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції лікарського засобу мають велике значення. Вони дають змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції, використовуючи національну систему інформування. Медичним працівникам слід впевнитися, що торгова назва та номер серії лікарського засобу зазначені у повідомленні про підозрювану побічну реакцію. Особливості застосування відстеження з метою покращення відстеження біологічних лікарських засобів та повідомлення про підозрювані побічні реакції медичним працівникам слід чітко записати торговельну назву та номер партії введеного препарату в медичну карту пацієнта. Оскільки фолітропін альфа проявляє значну гонадотропну активність, яка здатна спричинити розвиток побічних реакцій від легкого до тяжкого ступенів, препарат можуть призначати лише лікарі, добре обізнані з проблемами безпліддя та методами його лікування. Терапія гонадотропінами потребує витрат певного часу від лікарів та інших медичних працівників, а також наявності відповідної апаратури для моніторингу лікування. Безпечне та ефективне застосування фолітропіну альфа для жінок передбачає регулярний моніторинг оваріальної реакції за допомогою УЗД окремо або переважно в поєднанні з одночасним регулярним визначенням рівня естрадіолу у сироватці крові. Можлива певна індивідуальна варіабельність відповіді на застосування ФСГ, тобто в одних пацієнтів може відзначатися слабка реакція на ФСГ, а в інших — надмірна. Для лікування як жінок, так і чоловіків варто застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату відповідно до мети лікування.
Порфірія. Під час лікування фолітропіном альфа пацієнти з порфірією або з випадками порфірії в сімейному анамнезі повинні перебувати під ретельним медичним спостереженням. При перших ознаках розвитку цього стану або при його погіршенні може виникнути потреба у припиненні лікування. Лікування жінок Перед початком лікування необхідно ретельно дослідити причину безпліддя пари та визначити можливі протипоказання до вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежити на наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити їм відповідне лікування. При проведенні стимуляції росту фолікулів під час лікування ановуляторного безпліддя чи процедур ДРТ у пацієнток можливе збільшення розміру яєчників або розвиток гіперстимуляції. Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа, а також ретельний моніторинг терапії знижують частоту подібних явищ. Точна інтерпретація показників розвитку фолікулів та дозрівання потребує залучення фахівця, який має досвід тлумачення відповідних тестів. Під час клінічних досліджень виявлено посилення чутливості яєчників до дії фолітропіну альфа при одночасному введенні лютропіну альфа. Якщо вважається за необхідне підвищення дози ФСГ, коригування дози бажано здійснювати з інтервалами у 7–14 днів та з покроковим підвищенням на 37,5–75 МО. Безпосереднього порівняння застосування фолітропіну альфа/ЛГ та людського менопаузального гонадотропіну не проводилося. Порівняння з наявними даними дає підстави припустити, що частота овуляцій, отримана при застосуванні фолітропіну альфа/ ЛГ, подібна до частоти, отриманої для юдського менопаузального гонадотропіну. СГСЯ. Очікуваним наслідком контрольованої стимуляції яєчників є певне їх збільшення. Це явище, найпоширеніше у жінок із СПКЯ, зазвичай минає без лікування. На відміну від неускладненого збільшення розміру яєчників, СГСЯ є синдромом, що проявляється з наростанням ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення розміру яєчників, високі рівні статевих стероїдів у сироватці крові та зростання проникності судин, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній та іноді у перикардіальній порожнинах. У тяжких випадках СГСЯ можуть спостерігатися такі симптоми: біль і відчуття розтягнення у черевній порожнині, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та симптоми з боку ШКТ, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, гемоконцентрація, електролітний дисбаланс, асцит, гемоперитонеум, плевральні випоти, гідроторакс або гострий респіраторний дистрес-синдром. У рідкісних випадках тяжкий СГСЯ може бути ускладнений перекручуванням яєчників і тромбоемболічними явищами, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда. До незалежних факторів ризику розвитку СГСЯ належать СПКЯ, високі абсолютні чи швидко зростаючі рівні естрадіолу в сироватці крові (наприклад >900 пг/мл або >3300 пмоль/л при ановуляції; >3000 пг/мл або >11 000 пмоль/л при ДРТ) та велика кількість фолікулів, що формуються (наприклад >3 фолікулів діаметром ≥14 мм при ановуляції; ≥20 фолікулів діаметром ≥12 мм при ДРТ). Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа може мінімізувати ризик оваріальної гіперстимуляції (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою УЗД та визначення рівня естрадіолу. Відомо, що лХГ відіграє ключову роль в ініціації СГСЯ і що цей синдром може ставати тяжчим і тривалішим при настанні вагітності. Тому за наявності ознак гіперстимуляції яєчників, таких як рівні естрадіолу в сироватці крові >5500 пг/мл або >20 200 пмоль/л та/або загальна кількість фолікулів ≥40, рекомендується відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утримуватися від статевих зносин або застосовувати бар’єрні засоби контрацепції впродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (у межах 24 год) і протягом кількох днів стати серйозним медичним ускладненням. Найчастіше він виникає після припинення гормональної терапії та досягає максимуму приблизно через 7–10 днів після завершення лікування. Тому після введення лХГ пацієнтки мають перебувати під медичним наглядом щонайменше протягом 2 тиж. Частоту розвитку гіперстимуляції при проведенні ДРТ може зменшити аспірація всіх фолікулів до овуляції. Зазвичай легкі або помірні форми СГСЯ минають спонтанно. Якщо спостерігається тяжка форма СГСЯ, лікування гонадотропінами рекомендується припинити, якщо воно ще продовжується, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати відповідну терапію.
Багатоплідна вагітність. Частота багатоплідних вагітностей у разі індукції овуляції вища, ніж після природного запліднення. Більшість множинних запліднень представлена двійнями. Багатоплідна вагітність, особливо вищого порядку, несе підвищений ризик небажаних наслідків для матері, плода та новонародженого. Для зниження ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельно контролювати реакцію яєчників. При проведенні процедур ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов’язаний головним чином із кількістю пересаджених ембріонів, їхньою якістю та віком пацієнтки. Пацієнтки мають бути проінформовані про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування. Переривання вагітності. У пацієнток при проведенні стимуляції росту фолікулів для індукції овуляції або ДРТ частота випадків переривання вагітності внаслідок викидня чи спонтанного аборту вища, ніж після природного запліднення.
Позаматкова вагітність. Жінки із захворюваннями труб в анамнезі мають ризик позаматкової вагітності незалежно від того, настала вона внаслідок спонтанного запліднення чи лікування безпліддя. Повідомлялося, що поширеність позаматкової вагітності після проведення ДРТ вища, ніж у загальній популяції. Новоутворення органів репродуктивної системи. Існують повідомлення як про доброякісні, так і про злоякісні новоутворення яєчників та інших органів репродуктивної системи у жінок, які проходили різні режими лікування безпліддя. Ще не встановлено, чи підвищує лікування гонадотропінами ризик розвитку таких пухлин у безплідних жінок. Вроджені вади. Поширеність вроджених вад після проведення ДРТ може бути дещо вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважається, що це є наслідком характеристик стану здоров’я батьків (наприклад вік матері, властивості сперми батька) та багатоплідних вагітностей. Тромбоемболічні ускладнення У жінок із нещодавніми або існуючими тромбоемболічними захворюваннями та у жінок, для яких загалом встановлено фактори ризику розвитку тромбоемболічних явищ, такі як індивідуальні або сімейні випадки, лікування гонадотропінами може призвести до подальшого зростання ризику загострення чи появи подібних явищ. У цих жінок необхідно оцінити перевагу застосування гонадотропінів над існуючим ризиком розвитку таких ускладнень. Проте слід відзначити, що власне вагітність та СГСЯ підвищують ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.
Лікування чоловіків Підвищення ендогенних рівнів ФСГ у пацієнтів є показником первинної тестикулярної недостатності. Ці пацієнти нечутливі до терапії фолітропіном альфа/лХГ. Фолітропін альфа не слід застосовувати у випадках, коли неможливо отримати ефективну відповідь на лікування. Для оцінки реакції на лікування рекомендується проводити аналіз сім’яної рідини через 4–6 міс від початку лікування. Вміст натрію. Лікарський засіб містить <1 ммоль натрію (<23 мг) в одній дозі, тобто практично не містить натрію. Застосування у період вагітності чи годування грудьми Вагітність. Показань до застосування фолітропіну альфа у період вагітності немає. Дані, отримані для невеликої кількості випадків застосування препарату у період вагітності (менше 300 випадків), свідчать про відсутність вроджених вад або фето-/неонатальної токсичності фолітропіну альфа. У дослідженнях на тваринах тератогенного ефекту не спостерігалося. Клінічних даних для виключення тератогенного ефекту фолітропіну альфа при застосуванні його у перід вагітності недостатньо. Годування грудьми. Фолітропін альфа не показаний для застосування у період годування грудьми. Фертильність. Фолітропін альфа показаний для лікування у разі безпліддя (див. ПОКАЗАННЯ).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами.
Очікується, що фолітропін альфа не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами.
Діти. Відповідних показань для застосування фолітропіну альфа пацієнтам педіатричного профілю немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Одночасне застосування фолітропіну альфа з іншими лікарськими засобами, що використовуються для стимуляції овуляції (наприклад лХГ, кломіфену цитрат), може посилювати фолікулярну реакцію, тоді як одночасне застосування з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону, що індукують десенсибілізацію гіпофіза, може призвести до необхідності підвищення дози фолітропіну альфа, потрібного для досягнення адекватної реакції яєчників. Про жодні інші клінічно значущі лікарські взаємодії під час терапії фолітропіном альфа не повідомлялося.
Передозування прояви передозування фолітропіну альфа невідомі, проте існує можливість розвитку СГСЯ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Умови зберігання зберігати у холодильнику (2–8 °С).
Не заморожувати.
До відкриття протягом терміну придатності закритий лікарський засіб може зберігатися не в холодильнику при температурі не вище 25 °С протягом 3 міс без повторного охолодження.
Лікарський засіб слід утилізувати, якщо він не був використаний протягом 3 міс. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов
