ГЕК-ИНФУЗИЯ 6% р-р д/инф. бутылка 200 мл

 

 

діюча речовина:  гідроксиетилкрохмаль;

100 мл розчину містять: гідроксиетилкрохмалю 200/0,5 (середня молекулярна маса 200000, ступінь молярного заміщення 0,5) – 6,0 г або 10,0 г, натрію хлориду – 0,9 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники і перфузійні розчини. Препарати гідроксиетильованого  крохмалю. Код АТС В05А А07.

 

Гіповолемія, спричинена гострою крововтратою, у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім.

 

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Гіперволемія, гіпергідратація, гіперхлоремія, виражена гіпернатріємія, стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітного балансу. Хронічна серцева недостатність; період проведення сеансів гемодіалізу, ниркова недостатність, що супроводжується олігурією або анурією (рівень сироваткового креатиніну ³ 177 мкмоль/л або ³ 2 мг/дл), виражена печінкова недостатність. Набряк легень, внутрішньочерепні крововиливи, тяжкі порушення системи згортання крові, сепсис, опіки, критично хворі пацієнти через ризик ураження нирок та смерті.

 

Препарат призначений для внутрішньовенного краплинного введення дорослим і дітям старше 12 років. ГЕК потрібно призначати у найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу. Доза та швидкість введення встановлювати індивідуально залежно від стану пацієнта, об’єму крововтрати та параметрів гемодинаміки.

Перші 10-20 мл препарату потрібно вводити повільно, уважно спостерігаючи за станом пацієнта, оскільки можливий розвиток анафілактоїдних реакцій.

При лікуванні та профілактиці дефіциту об’єму для дорослих та дітей старше 12 років максимальна добова доза 6 % розчину становить 33 мл/кг маси тіла, 10 % розчину – 20 мл/кг маси тіла. Максимальна швидкість інфузії становить до 20 мл/кг/год, що відповідає 0,33 мл/кг маси тіла в хвилину.

Лікування повинно супроводжуватися безперервним моніторингом гемодинаміки, і повинно бути припинено відразу після досягнення відповідних показників гемодинаміки.

 

Можуть спостерігатися реакції підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості, зокрема анафілактоїдні реакції (брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легень, кропив'янка, гіпотензія, нудота, блювання). Підвищення температури тіла, озноб, набряк нижніх кінцівок, анафілактичний шок, збільшення підщелепної та навколовушної слинних залоз, легкі грипозні симптоми (головний біль, біль у м'язах, біль у попереку). Можливе зниження факторів коагуляції внаслідок гемодилюції у результаті введення розчинів ГЕК без паралельного введення компонентів крові. Свербіж шкіри, що погано піддається лікуванню і може тривати місяцями.

Вплив на біохімічні показники. Після інфузії препарату рівень амілази у сироватці значно зростає та нормалізується через 3-5 днів.

Вплив на кровоносну та лімфатичну системи. Часто внаслідок гемодилюції відбувається зниження гематокриту і концентрації білків у плазмі крові. Залежно від введеної дози розчини ГЕК можуть викликати зниження концентрації факторів коагуляції і, таким чином, впливати на згортання крові.

Час кровотечі та індекс АПТЧ (Активований парціальний тромбопластиновий час) можуть збільшуватись, а активність FVIII/vWFF(фактора VIII Віллебранда) може зменшуватись.

Всі пацієнти, яким вводять розчини ГЕК, повинні знаходитися під постійним наглядом медичного персоналу. У випадку розвитку анафілактичної реакції потрібно терміново припинити інфузію та розпочати невідкладну терапію. Ефективність профілактичного застосування кортикостероїдів не доведена.

 

Передозування або занадто швидке введення препарату може привести до об’ємного перевантаження або гіпернатріємії, що супроводжується периферичним, інтерстиціальним або легеневим набряком і гострою серцевою недостатністю. Надлишкове введення хлориду може призвести до гіперхлоремічного метаболічного ацидозу.

Лікування: негайне припинення інфузії, застосування діуретиків.

 

Препарат застосовують під час вагітності тільки у випадках, коли очікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода.

Відсутні клінічні дані щодо застосування препарату в період годування груддю.

 

Препарат застосовують дітям віком старше 12 років.

 

З особливою обережністю препарат застосовувати для лікування пацієнтів з нирковою патологією, при порушеннях згортання крові, особливо при гемофілії і виявленій або підозрюваній хворобі Віллєбранда.

Потрібно запобігати об’ємному навантаженню, яке може виникнути при передозуванні препаратом, що особливо небезпечно для пацієнтів з супутньою серцевою та/або нирковою патологією, для пацієнтів літнього віку.

Потрібно обов'язково здійснювати частий контроль водно-електролітного балансу, показників функції нирок, а також забезпечити адекватне введення рідини.

У випадку вираженої дегідратації водно-електролітний баланс нормалізувати першочергово.

Надійні дані щодо безпеки довгострокового застосування ГЕК у пацієнтів після хірургічних втручань і у пацієнтів з травмами на сьогодні відсутні. Таким хворим перед призначенням ГЕК необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування. При появі перших ознак ураження нирок, застосування ГЕК необхідно негайно припинити. Про випадки необхідності проведення замісної ниркової терапії повідомлялося у період до 90 днів після інфузії ГЕК. Тому після застосування ГЕК у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок.

Застосування ГЕК слід негайно припинити при перших ознаках коагулопатії. У випадку повторного застосування слід ретельно контролювати показники згортання крові.

Наявність в крові препаратів ГЕК може спричинити помилку у визначенні групової належності крові пацієнта. Щоб правильно визначити групу крові, проба має бути взята до проведення інфузій.

Забороняється застосовувати препарат, якщо розчин непрозорий або містить видимі частки, якщо пляшка пошкоджена або попередньо розкрита.

При тривалому щоденному застосуванні середніх (500 мл/добу) або високих (1 000 мл/добу) доз може виникати шкірний свербіж, що важко піддається лікуванню. Свербіж може розпочатися через кілька тижнів після закінчення лікування і продовжуватися місяцями.

 

Дані стосовно впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами відсутні, оскільки препарат застосовують лише в умовах стаціонару.

 

При одночасному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів препарат може посилювати їх нефротоксичну дію. Для запобігання несумісності не рекомендується змішувати препарат з іншими лікарськими засобами. Уведення гідроксіетилкрохмалю може спричиняти підвищення рівня сироваткової амілази. Цей ефект повинен розглядатися не як порушення функції підшлункової залози, а як результат утворення комплексу гідроксіетилкрохмалю з амілазою з наступною затримкою його виведення нирками і ненирковими шляхами.

 

Фармакодинаміка. 6% або 10% ізотонічний розчин гідроксиетильованого крохмалю (гідроксильне похідне продукту кислотного гідролізу кукурудзяного крохмалю) з середньою молекулярною масою 200000 дальтон та ступенем молярного заміщення 0,45-0,55. 6 % розчин забезпечує волемічний ефект у межах 85-100 % введеного об’єму, який зберігається протягом  3-4 годин; 10 % розчин – у межах 130 % введеного об’єму. Дія препарату зумовлена здатністю зв’язувати та утримувати воду у внутрішньосудинному просторі, при цьому зменшується набряк тканин.

Препарат покращує реологічні властивості крові та мікроциркуляцію, а також церебральний кровотік (в т.ч. за рахунок зниження показників гематокриту), що призводить до поліпшення кровопостачання тканин, зменшення в’язкості плазми, агрегації тромбоцитів та запобігає агрегації еритроцитів. Ефективний при станах, пов’язаних з підвищеною проникністю стінок капілярів. У судинному руслі введений препарат знаходиться 24 години.

Фармакокінетика. Препарат не має місцевоподразнювальної та імунотоксичної дії. Накопичення у клітинах ретикулоендотеліальної системи (РЕС) не призводить до токсичного впливу на печінку, легені, селезінку, лімфатичні вузли, не призводить до блокади клітин РЕС.

Гідроксиетилкрохмаль швидко метаболізується у печінці та 40 % виводиться нирками через 24 години після інфузії.

 

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або ледь жовтуватого кольору рідина, теоретична осмолярність 309 мОсм/л, рН 4,0-7,0.

 

Не можна змішувати препарат препарат з іншими інфузійними розчинами, оскільки можлива фармацевтична несумісність.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. При зберіганні не допускається заморожування препарату.

 

Упаковка. По 200, 400мл у пляшках.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Закрите акціонерне товариство «Інфузія», Україна.

 

Місцезнаходження. Україна, м. Вінниця, вулиця А. Іванова, будинок 55.

 

Заявник. Закрите акціонерне товариство «Інфузія».

 

Місцезнаходження. м. Київ, Московський проспект, будинок 21-А.