ЙОДДИЦЕРИН розчин нашкірний 25мл

 

 

діюча речовина: 1 г розчину містить йоду 5 мг;

допоміжні речовини: диметилсульфоксид, гліцерин, калію йодид.

 

Лікарська форма. Розчин нашкірний.

Прозора в’язка рідина коричнево-оранжевого кольору зі специфічним запахом.

 

ПАТ «Фармак».

04080, Україна, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.

 

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби.  Код ATC D08A G03.

 

Антибактеріальний засіб широкого спектра дії, що чинить бактерицидну, протизапальну, місцевознеболювальну дію. Протимікробна і противірусна активність пов’язана з однаковим механізмом впливу на поверхневі полісахариди, ліпіди та білки біополімерів клітинної стінки збудників різних інфекцій.

Бактерицидна дія Йоддицерину^® поширюється на стафілококи, стрептококи, менінгококи, гонококи, пневмококи, ешерихії, включаючи ентеропатогенні, інвазійні та токсикогенні штами, сальмонели, клебсієли, протей, серації, цитробактери, гемофільну паличку, псевдомонади, фузобактерії, клостридії, неклостридіальні анаероби, пептококи, мікоплазми, хламідії, віруси герпесу, вітряної віспи.

Препарат малоактивний щодо мікроорганізмів, які в своїй стінці мають віск і жировіск (мікобактерії туберкульозу, лепри, всі коринебактерії, нокардії), поверхня яких гідрофобна і не змочується Йоддицерином^®.

На відміну від інших препаратів йоду, призначених для місцевого застосування, не концентрується і не накопичується в зоні дії, що виключає больову, подразнювальну та некротизуючу дії. Завдяки наявності в препараті димексиду, катіон йоду легко проникає крізь біомембрани, не пошкоджуючи мембранні структури. Крім того, диметилсульфоксид (димексид) здатний іонізувати молекули йоду, які чинять сильну бактерицидну дію на мікроорганізми безпосередньо в тканинах осередку гнійного запалення.

Йоддицерин^® швидко всмоктується з місця нанесення та проникає у тканини неушкодженої шкіри і слизових оболонок на глибину, обумовлену дозою препарату і часом його контакту з поверхнею. Ефект кумуляції відсутній. При одноразовому нанесенні і середньому ступені накопичення гною ефект зберігається протягом 8-12 годин. Більша частина йоду виводиться нирками.

 

В хірургії – для лікування гнійних ран, опіків, відморожень, гнійних процесів у м’яких тканинах, гангрени, плевриту, перитоніту; в акушерстві та гінекології – для профілактики ускладнень після аборту, для лікування запальних процесів, ерозій, маститів; у дерматології та венерології – при мікробних та вірусних дерматитах, піодермії, герпесі губ та шкіри, трихомоніазі, гонореї; в проктології – при парапроктитах у стадії інфільтрації, в  оториноларингології – при лікуванні отитів, гайморитів, синуситів; у стоматології – при стоматиті, гінгівіті, пародонтиті. Ефективний при лікуванні бактеріоносійства у верхніх дихальних шляхах.

 

Гіперчутливість до йоду та до будь-яких компонентів препарату, гіпертиреоз, аденома щитовидної залози, герпетиформний дерматит Дюринга, період до і після терапії радіоактивним йодом, одночасне застосування з радіоактивним йодом, печінкова і ниркова недостатність, інфаркт міокарда, стенокардія, виражений атеросклероз, глаукома, катаракта, інсульт, кома.

 

Перед початком лікування Йоддицерином^® проводять лікарську пробу на переносимість. Для цього на шкіру передпліччя наносять препарат ватним тампоном. Поява різкого свербежу, почервоніння та ознак йодизму свідчить про гіперчутливість до препарату.

З обережністю призначають у комбінації з іншими препаратами, що наносяться на гнійно-запальний осередок; може підвищуватися їх токсичність.

З обережністю призначають пацієнтам літнього віку.

У зв’язку з небезпечністю виникнення хімічного опіку під дією йодиду ртуті не можна використовувати одночасно або одразу після прийому похідних ртуті.

У разі тривалого застосування лікарського засобу необхідно періодично проводити контроль функції щитовидної залози.

Запобігати потраплянню препарату в очі, не застосовувати внутрішньо.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату в період вагітності та годування груддю протипоказане. При необхідності  застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат Йоддицерин^® не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Діти. Препарат не застосовувати  дітям віком до 1 року. 

 

Зовнішньо у вигляді аплікацій (компресів, пов’язок) на всю зону гнійно-запального осередку наносять 2-3 рази на добу на 20-30 хвилин залежно від розміру гнійного осередка по 5-15 мл Йоддицерину^®.

Терміни лікування визначають за часом повного очищення ранової поверхні, появи грануляцій та епітелізації. Звичайно курс лікування становить від  3 до 5 днів.

При великих або глибоких ураженнях Йоддицерином^® просочують турунди, тампони або марлеві пов’язки, накладають їх на гнійні рани або вводять у рани, бинтують або закріплюють лейкопластирем. При необхідності просочені препаратом тампони або марлеві пов’язки покривають зверху поліетиленовою плівкою для підвищення антибактеріального ефекту.

У серозні порожнини, порожнини абсцесів після видалення гною і промивання стерильним фізіологічним розчином або перекисом водню (залежно від величини осередку ураження) вводять 5-10 мл розчину Йоддицерину^® і дренують для постійного відтоку вмісту. Процедуру повторюють 2-3 рази на добу до повного очищення ранової поверхні, появи грануляцій та епітелізації.

 

При передозуванні можливі явища йодизму (металевий присмак у роті, нежить, кропив’янка сльозотеча, слинотеча), опіки, подразнення шкіри. Терапія симптоматична.

При випадковому прийомі внутрішньо великих кількостей (50-100 мл) Йоддицерину^® розвивається блювання, діарея та симптоми інтоксикації. В цих випадках промивають шлунок    0,5 % розчином натрію тіосульфату. У тяжких випадках  внутрішньовенно вводять до 300 мл 30 % розчину натрію тіосульфату.

 

Можливі алергічні реакції, біль у місці нанесення, ангіоневротичний набряк.

Системні реакції: гіпертермія, при застосуванні на великій площі раневої поверхні і слизових оболонках можлива системна реабсорбція йоду, що може викликати нейтропенію, а також змінити результати тестів функціональної активності щитовидної залози, явища гіпотиреозу і гіпертиреозу; при тривалому застосуванні (більше 7-10 днів) можливі явища йодизму (нежить, шкірні висипання за типом кропив’янки, слинотеча, металевий присмак у роті, сльозотеча). Нанесення препарату на великі поверхні ран або тяжких опіків може спричинити небажані явища, наприклад зміни рівня електролітів (гіпернатріємія) і осмолярності крові, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.

Диметилсульфоксид зазвичай добре переноситься, але у деяких хворих можливе виникнення еритеми, свербежу, сухості шкіри, легкого печіння, почервоніння на місці аплікації, запаморочення, безсоння, адинамії, дерматитів, діареї. У деяких випадках при поганій переносимості диметилсульфоксиду відзначаються нудота, позиви до блювання, бронхоспазм.

 

Посилює проникнення через шкіру лікарських препаратів, що розчиняються в диметилсульфоксиді (деякі нестероїдні протизапальні засоби, антибіотики та ін.), що призводить до підвищення їхньої специфічної активності, а в деяких комбінаціях і до підвищення токсичності. Фармацевтично несумісний з ефірними оліями, розчинами аміаку, білою осадовою ртуттю (утворюється вибухова суміш).

При сумісному застосуванні з жовтою ртутною маззю можливе утворення йодиду ртуті, що чинить припікальну дію.

Послаблює гіпотиреоїдний та струмогенний вплив препаратів літію.

Йоддицерин^® несумісний з іншими дезінфікуючими та антисептичними засобами, особливо що містять луги, ферменти і ртуть. У кислому середовищі активність препарату знижується. При вживанні одночасно з ензимними препаратами останні стають неефективними. Йоддицерин^® несумісний з перекисом водню, препаратами, які містять срібло. У випадках вживання пацієнтами препаратів літію необхідно уникати регулярного застосування Йоддицерин^®, особливо на великих поверхнях, оскільки в цьому випадку йод може викликати гіпофункцію щитовидної залози. Йоддицерин^® несумісний з поновлюючими речовинами, солями алкалоїдів та катіонними антисептиками. Диметилсульфоксид посилює дію етанолу, інсуліну, препаратів дигіталісу, бутадіону, антибіотиків, хінідіну, нітрогліцерину, сенсибілізує організм до засобів для наркозу.

 

Термін придатності.  3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

 

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 25 мл у флаконі. По 1 флакону у пачці.

 

Категорія відпуску. Без рецепта.