Особистий кабінет
КАПЕЦИТАБІН ВІСТА табл. в/о 150мг №60
rx
Код товару: 597172
709,50 грн
немає в наявності
Повідомити коли товар з'явитися в наявності
-
До поїздки в аптеку уточнюйте наявність, ціну і термін придатності в цікавій для Вас аптеці.
-
Зовнішній вигляд товару в аптеці може відрізнятися від товару на сайті.
-
Інформація про виробника та його назва на сайті може відрізнятися від реальної.
-
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування.
-
Самолікування може бути небезпечним для Вашого здоров'я! Перед застосуванням, проконсультуйтеся з лікарем!
Схожі товари
КАПЕЦИТАБІН-ВІСТА
CAPECITABIN-VISTA
Склад:
діюча речовина:
діюча речовина:
-
капецитабін;
1 таблетка, покрита оболонкою, містить 150 мг капецитабіну;
допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна PH 101, целюлоза мікрокристалічна PH 200, гіпромелоза 5сР, кремній колоїдний (Е 551), магнію стеарат (Е 470b)
склад оболонки: гіпромелоза 5сР, титану діоксид (Е 171), тальк (Е 553b), макрогол 400, заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е 172).
Лікарська форма
Пігулки, покриті плівковою оболонкою.
Пігулки, покриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
пігулки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, світло-персикового кольору, з гравіюванням «150» з одного боку. Приблизні розміри 114 мм х 59 мм.
Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину.
Фармакодинаміка
Капецитабін – нецитотоксична похідна фторпіримідину карбамату, пероральний попередник цитотоксичної сполуки 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активується у кілька ферментних етапів. Фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорілази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте, як правило, на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселом, що може бути пов'язане з підвищенням активності тимідинфосфорілази доцетакселом.
Капецитабін – нецитотоксична похідна фторпіримідину карбамату, пероральний попередник цитотоксичної сполуки 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активується у кілька ферментних етапів. Фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорілази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте, як правило, на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселом, що може бути пов'язане з підвищенням активності тимідинфосфорілази доцетакселом.
Докази свідчать, що метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксиуридилової кислоти тимідилової кислоти, таким чином перешкоджаючи синтезу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вбудовування 5-ФУ також пригнічує синтез РНК та білків. Оскільки ДНК і РНК необхідні для поділу та росту клітин, 5-ФУ може викликати дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин. Впливи на ДНК та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивною проліферацією та з високим рівнем метаболізму 5-ФУ.
Фармакокінетика
Фармакокінетика капецитабіну була визначена у діапазоні доз 502-3514 мг/м2/добу. Параметри капецитабіну, 5'-дезокси-5-фторцитидину (5'-ДФЦТ) та 5'-дезокси-5-фторуридину (5'-ДФУР) на день 1-ї та 14-ї були подібними. На день 14-й показник AUC 5-ФУ був на 30-35% вищим. Зниження дози капецитабіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більш ніж пропорційно дозі внаслідок нелінійної фармакокінетики активного метаболіту.
Фармакокінетика капецитабіну була визначена у діапазоні доз 502-3514 мг/м2/добу. Параметри капецитабіну, 5'-дезокси-5-фторцитидину (5'-ДФЦТ) та 5'-дезокси-5-фторуридину (5'-ДФУР) на день 1-ї та 14-ї були подібними. На день 14-й показник AUC 5-ФУ був на 30-35% вищим. Зниження дози капецитабіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більш ніж пропорційно дозі внаслідок нелінійної фармакокінетики активного метаболіту.
Всмоктування
Після перорального прийому капецитабін швидко та повністю всмоктується, після чого проходить його біотрансформація у метаболіти 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-ДФЦТ) та 5'-ДФУР. Прийом їжі зменшує швидкість всмоктування капецитабіну, проте не має значного впливу на величину площі під кривою «концентрація-година» (AUC) 5'-ДФУР та наступного метаболіту 5-ФУ. При призначенні препарату в дозі 1250 мг/м2 після їди на 14-й день максимальні концентрації Смах капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ становили відповідно 4,67, 3,05, 12,1 , 0,95 та 5,46 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації Тmах дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 та 3,34 години, a AUC – 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 та 36,3 мкг × рік/мл відповідно.
Після перорального прийому капецитабін швидко та повністю всмоктується, після чого проходить його біотрансформація у метаболіти 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-ДФЦТ) та 5'-ДФУР. Прийом їжі зменшує швидкість всмоктування капецитабіну, проте не має значного впливу на величину площі під кривою «концентрація-година» (AUC) 5'-ДФУР та наступного метаболіту 5-ФУ. При призначенні препарату в дозі 1250 мг/м2 після їди на 14-й день максимальні концентрації Смах капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ становили відповідно 4,67, 3,05, 12,1 , 0,95 та 5,46 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації Тmах дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 та 3,34 години, a AUC – 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 та 36,3 мкг × рік/мл відповідно.
Розподіл
Дослідження плазми людини in vitro продемонстрували, що для капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР та 5-ФУ зв'язок з білками (головним чином з альбуміном) становить відповідно 54 %, 10 %, 62 % та 10 %.
Дослідження плазми людини in vitro продемонстрували, що для капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР та 5-ФУ зв'язок з білками (головним чином з альбуміном) становить відповідно 54 %, 10 %, 62 % та 10 %.
Метаболізм
Метаболізується у печінці під дією карбоксилестерази до метаболіту 5'-ДФЦТ, який потім трансформується у 5'-ДФУР під дією цитидиндезамінази, що знаходиться в основному в печінці та опухлинних тканинах. Подальша каталітична активація 5'-ДФУР відбувається за рахунок тимідинфосфорілазі. Ферменти, залучені до каталітичної активації, знаходяться як у опухлинних тканинах, так і в нормальних тканинах, але зазвичай на нижчому рівні.
Метаболізується у печінці під дією карбоксилестерази до метаболіту 5'-ДФЦТ, який потім трансформується у 5'-ДФУР під дією цитидиндезамінази, що знаходиться в основному в печінці та опухлинних тканинах. Подальша каталітична активація 5'-ДФУР відбувається за рахунок тимідинфосфорілазі. Ферменти, залучені до каталітичної активації, знаходяться як у опухлинних тканинах, так і в нормальних тканинах, але зазвичай на нижчому рівні.
Подальша ферментна біотрасформація капецитабіну до 5-ФУ призводить до вищих концентрацій у опухлинних тканинах. У разі колоректальних опухолей значна частина 5-ФУ локалізується у стромальних клітинах опухоли. Після перорального застосування капецитабіну пацієнтами з колоректальним раком відношення концентрації 5-ФУ у колоректальних опухолях до концентрації у прилеглих тканинах становила 3,2 (діапазон від 0,9 до 8,0). Відношення концентрації 5-ФУ у опухолі до концентрації у плазмі крові становило 21,4 (діапазон від 3,9 до 59,9, N=8), в той час як відношення концентрації у здорових тканинах до концентрації у плазмі крові становило 8,9 (Діапазон від 3,0 до 25,8, N=8). При вимірюванні активність тимідинфосфорилази була в 4 рази вища у первинній колоректальній опухолі порівняно з прилеглими нормальними тканинами. За даними імуногістохімічних досліджень більша частина тимідинфосфорілазі локалізується у стромальних клітинах опухоли.
Потім 5-ФУ катаболізується дигідропіримідиндегідрогеназою (ДПД) з утворенням менш токсичного дигідро-5-фторурацилу (ФУН2). Дигідропіримідиназа розщеплює піримідинове кільце з утворенням 5-фторуреїдопропіонової кислоти (ФУПК). Кінцевою реакцією є розщеплення β-уреїдопропіоназою ФУПК до α-фтор-β-аланіну (ФБАЛ), що виявляється в сечі. Активність дигідропіримідиндегідрогенази обмежує швидкість реакції. Дефіцит ДПД може призвести до зростання токсичності капецитабіну.
Виведення
Період напіввиведення (Т1/2) капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 та 3,23 години. Капецитабін та метаболіти капецитабіну в основному виводяться із сечею. Екскреція із сечею – 95,5 %, з калом – 2,6 %. Основним метаболітом у сечі є ФБАЛ, який становить 57 % від прийнятої дози. Приблизно 3 % прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому стані.
Період напіввиведення (Т1/2) капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 та 3,23 години. Капецитабін та метаболіти капецитабіну в основному виводяться із сечею. Екскреція із сечею – 95,5 %, з калом – 2,6 %. Основним метаболітом у сечі є ФБАЛ, який становить 57 % від прийнятої дози. Приблизно 3 % прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому стані.
Комбінована терапія
Не було виявлено впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та паклітакселу (Cmax та AUC) та впливу доцетакселу та паклітакселу на фармакокінетику капецитабіну та 5'-ДФУР.
Фармакокінетика в особливих клінічних групах
Популяційний фармакокінетичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіном у дозі 1250 мг/м2 двічі на день 505 пацієнтів з колоректальним раком. Стати, наявність чи відсутність метастазів у печінку до початку лікування, індекс загального стану пацієнта за Карновськи, концентрація загального білірубіну, сироваткового альбуміну, активність АЛТ та ACT не мали достовірного впливу на фармакокінетику 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ.
Популяційний фармакокінетичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіном у дозі 1250 мг/м2 двічі на день 505 пацієнтів з колоректальним раком. Стати, наявність чи відсутність метастазів у печінку до початку лікування, індекс загального стану пацієнта за Карновськи, концентрація загального білірубіну, сироваткового альбуміну, активність АЛТ та ACT не мали достовірного впливу на фармакокінетику 5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБАЛ.
Пацієнти з метастатичним ураженням печінки. Згідно з даними фармакокінетичних досліджень у пацієнтів із легким та помірним ступенем порушення функції печінки, зумовленим метастазами, біодоступність капецитабіну та експозиція 5-ФУ можуть підвищуватися порівняно з такою у пацієнтів без порушень функції печінки. Дані з фармакокінетики щодо пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки відсутні.
Пацієнти з порушенням функцій нирок. При різному ступені (від легкого до тяжкого) ниркової недостатності в онкохворих фармакокінетика незміненого препарату і 5-ФУ не залежить від кліренсу креатиніну (КК). КК впливає на величину AUC 5'-ДФУР (збільшення AUC на 35 % – при зниженні КК на 50 %) та ФБАЛ (збільшення AUC на 114 % при зниженні КК на 50 %). ФБАЛ – метаболіт, що не має антипроліферативної активності.
Літній вік. Базуючись на даних популяційного фармакокінетичного аналізу, що включав пацієнтів широкого вікового діапазону (27–86 років), з яких 234 пацієнти (46 %) були віком від 65 років, вік не впливає на фармакокінетику 5’-ДФУР і 5-ФУ. AUC ФБАЛ збільшується з віком (збільшення віку на 20 % супроводжувалося збільшенням AUC ФБАЛ на 15 %), що, імовірно, зумовлено зміною функції нирок.
Етнічні фактори. Після перорального застосування 825 мг/м2 капецитабіну двічі на добу протягом 14 днів у пацієнтів японської національності (N=18) Cmax капецитабіну була нижчою на 36 %, а AUC – на 24 % порівняно з такою у пацієнтів європеоїдної раси (N=22). А також для ФБАЛ, пацієнти японської національності мали Cmax капецитабіну нижчу на 25 % і AUC нижчу на 34 % порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Клінічна значущість цієї різниці невідома. Не спостерігається суттєвої різниці в експозиції інших метаболітів (5'-ДФЦТ, 5’-ДФУР і 5-ФУ).
Капецитабін – нецитотоксична похідна фторпіримідину карбамату, пероральний попередник цитотоксичної сполуки 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активується у кілька ферментних етапів. Фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорілази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте, як правило, на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселом, що може бути пов'язане з підвищенням активності тимідинфосфорілази доцетакселом.
Докази свідчать, що метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксиуридилової кислоти тимідилової кислоти, таким чином перешкоджаючи синтезу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вбудовування 5-ФУ також пригнічує синтез РНК та білків. Оскільки ДНК і РНК необхідні для поділу та росту клітин, 5-ФУ може викликати дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин. Впливи на ДНК та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивною проліферацією та з високим рівнем метаболізму 5-ФУ.
Показання:
Рак ободової кишки, колоректальний рак:
Рак ободової кишки, колоректальний рак:
-
рак ободової кишки, в ад'ювантній терапії після хірургічного лікування раку III стадії (стадія С за Дьюком)
-
метастатичним колоректальним раком.
Рак шлунку:
-
препарат для першої лінії лікування поширеного раку шлунка, у поєднанні з препаратами на основі платини.
Рак молочної залози:
-
місцевий поширений або метастатичний рак молочної залози у поєднанні з доцетакселом після неефективної хіміотерапії, що включає препарати антрациклінового ряду;
-
місцевий поширений або метастатичний рак молочної залози, як монотерапія при неефективності хіміотерапії, що включає таксани та препарати антрациклінового ряду, або за наявності протипоказання до терапії антрациклінами.
Протипоказання:
-
Тяжкі, у тому числі несподівані реакції на лікування фторпіримідинами в анамнезі. Гіперчутливість до капецитабіну або будь-якого компонента препарату, або фторурацилу. Відома повна відсутність активності дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) (див. розділ «Особливості застосування»).
-
Період вагітності та годування груддю.
-
Тяжка лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
-
Тяжкі порушення функції печінки.
-
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
-
Нещодавнє або супутнє лікування бривудину (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії» щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами).
-
Протипоказання до застосування будь-якого лікарського засобу, що застосовуються у комбінації.
Особливі заходи безпеки
Утилізація невикористаного препарату та препарату з терміном придатності надходження лікарського засобу до зовнішнього середовища необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води та побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану систему збору відходів за наявності такої.
Утилізація невикористаного препарату та препарату з терміном придатності надходження лікарського засобу до зовнішнього середовища необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води та побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану систему збору відходів за наявності такої.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Дослідження взаємодії було виконано лише у дорослих пацієнтів.
Дослідження взаємодії було виконано лише у дорослих пацієнтів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Брівудін
Описана клінічно значуща взаємодія між бривудином і фторпіримідинами (наприклад, капецитабіном, 5-фторурацилом, тегафур) внаслідок пригнічення дигідропіримідин-дегідрогенази бривудину. Ця взаємодія, що призводить до підвищення токсичності фторпіримідину, потенційно може призвести до смерті. Таким чином, бривудин не можна застосовувати одночасно з капецитабіном (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Має бути період очікування протягом не менше 4 тижнів між закінченням лікування бривудину та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудину можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну.
Субстрати цитохрому Р450 2С9
Дослідження щодо взаємодії капецитабіну та інших препаратів, що метаболізуються ізоферментом 2С9 системи цитохрому Р450, за винятком варфарину, не проводили. Необхідно обережно призначати капецитабін з цими препаратами (наприклад з фенітоїном).
Дослідження щодо взаємодії капецитабіну та інших препаратів, що метаболізуються ізоферментом 2С9 системи цитохрому Р450, за винятком варфарину, не проводили. Необхідно обережно призначати капецитабін з цими препаратами (наприклад з фенітоїном).
Антикоагулянти кумаринового ряду
Капецитабін посилює ефекти непрямих антикоагулянтів (варфарин та фенпрокумон), що може призвести до порушення показників згортання та виникнення кровотеч через кілька днів або місяців від початку терапії капецитабіном, та в окремих випадках – протягом 1 місяця після закінчення лікування капецитабіном. У клінічному Фармакокінетичні дослідження взаємодії після одноразового введення S-варфарину в дозі 20 мг лікування КАПЕВІСТА призводило до збільшення AUC варфарину на 57% та MHO на 91%. Оскільки метаболізм R-варфарину не порушувався, зазначене свідчить, що капецитабін пригнічує ізофермент 2С9 та не впливає на ізоферменти 1А2 та ЗА4. У пацієнтів, які одночасно приймають капецитабін та пероральні антикоагулянти – похідні кумарину.
Капецитабін посилює ефекти непрямих антикоагулянтів (варфарин та фенпрокумон), що може призвести до порушення показників згортання та виникнення кровотеч через кілька днів або місяців від початку терапії капецитабіном, та в окремих випадках – протягом 1 місяця після закінчення лікування капецитабіном. У клінічному Фармакокінетичні дослідження взаємодії після одноразового введення S-варфарину в дозі 20 мг лікування КАПЕВІСТА призводило до збільшення AUC варфарину на 57% та MHO на 91%. Оскільки метаболізм R-варфарину не порушувався, зазначене свідчить, що капецитабін пригнічує ізофермент 2С9 та не впливає на ізоферменти 1А2 та ЗА4. У пацієнтів, які одночасно приймають капецитабін та пероральні антикоагулянти – похідні кумарину.
Фенітоїн
При одночасному застосуванні КАПЕВІСТА та фенітоїну повідомляли про окремі випадки підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові, що супроводжувалося виникненням симптомів інтоксикації фенітоїном. У пацієнтів, які приймають капецитабін одночасно з фенітоїном, рекомендується регулярно контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі.
При одночасному застосуванні КАПЕВІСТА та фенітоїну повідомляли про окремі випадки підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові, що супроводжувалося виникненням симптомів інтоксикації фенітоїном. У пацієнтів, які приймають капецитабін одночасно з фенітоїном, рекомендується регулярно контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі.
Фолінова кислота / фолієва кислота
Фолінова кислота істотно не впливає на фармакокінетику капецитабіну та його метаболітів. Однак фолінова кислота впливає на фармакодинаміку препарату КАПЕВІСТА, що може призвести до збільшення токсичності капецитабіну: максимальна переносима доза капецитабіну в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, а при комбінованому застосуванні з 30 мг ) – лише 2000 мг/м2 на добу. Підвищена токсичність можлива при переході з 5-FU/LV на схему лікування капецитабіном. Це також може спостерігатися при застосуванні фолієвої кислоти з метою усунення дефіциту фолієвої кислоти через схожість між фоліновою та фолієвою кислотами.
Антациди
Вивчали вплив антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, на фармакокінетику капецитабіну. Антациди, що містять алюмінію та магнію гідроксид, незначно підвищують концентрації капецитабіну та одного його метаболіту (5'-ДФЦР) у плазмі крові на три основних метаболіти (5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБА) капецитабіну вони не впливають.
Вивчали вплив антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, на фармакокінетику капецитабіну. Антациди, що містять алюмінію та магнію гідроксид, незначно підвищують концентрації капецитабіну та одного його метаболіту (5'-ДФЦР) у плазмі крові на три основних метаболіти (5'-ДФУР, 5-ФУ та ФБА) капецитабіну вони не впливають.
Алопуринол
Спостерігалася взаємодія між алопуринолом та 5-фторурацилом з можливим зниженням ефективності 5-фторурацилу. У зв'язку з цим слід уникати одночасного застосування капецитабіну та алопуринолу.
Спостерігалася взаємодія між алопуринолом та 5-фторурацилом з можливим зниженням ефективності 5-фторурацилу. У зв'язку з цим слід уникати одночасного застосування капецитабіну та алопуринолу.
Інтерферон альфа
Максимальна доза лікарського засобу, що переноситься, КАПЕВІСТА становить 2000 мг/м2 на добу при комбінованому застосуванні з інтерфероном альфа-2а (3 млн МО/м2 на добу) порівняно з 3000 мг/м2 на добу при застосуванні капецитабіну в режимі монотерапії.
Максимальна доза лікарського засобу, що переноситься, КАПЕВІСТА становить 2000 мг/м2 на добу при комбінованому застосуванні з інтерфероном альфа-2а (3 млн МО/м2 на добу) порівняно з 3000 мг/м2 на добу при застосуванні капецитабіну в режимі монотерапії.
Променева терапія
Максимальна переносима доза капецитабіну в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, при комбінованому застосуванні з променевою терапією раку прямої кишки - 2000 мг/м2 на добу при безперервному курсі променевої терапії або щоденному курсі. з понеділка по п'ятницю.
Максимальна переносима доза капецитабіну в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, при комбінованому застосуванні з променевою терапією раку прямої кишки - 2000 мг/м2 на добу при безперервному курсі променевої терапії або щоденному курсі. з понеділка по п'ятницю.
Оксаліплатин
При комбінованому застосуванні капецитабіну та оксаліплатину з або без бевацизумабу не відзначено клінічно значущої різниці в експозиції капецитабіну або його метаболітів, вільної платини та сумарної платини.
При комбінованому застосуванні капецитабіну та оксаліплатину з або без бевацизумабу не відзначено клінічно значущої різниці в експозиції капецитабіну або його метаболітів, вільної платини та сумарної платини.
Бевацизумаб
Не зазначено клінічно значущої дії бевацизумабу на фармакокінетичні параметри капецитабіну та його метаболітів при наявності оксаліплатину.
Взаємодія лікарський засіб - їжа
Оскільки дані з безпеки та ефективності базуються на застосуванні капецитабіну з їжею, рекомендується приймати препарат КАПЕВІСТА з їжею. Прийом лікарського засобу з їжею призводить до уповільнення швидкості всмоктування капецитабіну.
Оскільки дані з безпеки та ефективності базуються на застосуванні капецитабіну з їжею, рекомендується приймати препарат КАПЕВІСТА з їжею. Прийом лікарського засобу з їжею призводить до уповільнення швидкості всмоктування капецитабіну.
Особливості застосування
Токсична дія залежить від дози.
Токсична дія залежить від дози.
Токсична дія, залежить від дози, виявляється у діареї, болі в животі, нудоті, стоматиті, долонно-підошовному синдромі (долонно-підошовні шкірні реакції, долонно-підошовна еритродизестезія). Більшість побічних реакцій оборотні і не вимагають повної відміни препарату, хоча може виникнути необхідність корекції дози або тимчасової відміни препарату.
Діарея. За хворими з тяжкою діареєю слід уважно спостерігати, проводячи їм регідратацію та відновлення втрати електролітів при дегідратації. Можуть бути призначені стандартні протидіарейні препарати (наприклад, лоперамід). Діарея ІІ ступеня за критеріями Національного онкологічного інституту Канади (NCIC СТС, версія 2) визначається як збільшення кількості дефекацій до 4-6 разів на добу або дефекації вночі, діарея ІІІ ступеня - як збільшення кількості дефекацій до 7-9 разів на добу або нетримання калу та мальабсорбцію. Діарея 4 ступеня визначається як збільшення кількості дефекацій ≥10/добу або масивна діарея з домішкою крові, або необхідність призначення парентеральних вливань. При необхідності дозу препарату слід зменшити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Дегідратація. Необхідно запобігати розвитку дегідратації та здійснювати корекцію дегідратації у разі її виникнення. Дегідратація може швидко розвинутись у пацієнтів з анорексією, астенією, нудотою, блюванням або діареєю. Дегідратація може спричинити гостру ниркову недостатність, особливо у пацієнтів з вже існуючим порушенням функції нирок або якщо капецитабін застосовувати одночасно з лікарськими засобами з відомою нефротоксичною дією. Гостра ниркова недостатність внаслідок дегідратації може бути потенційно летальною. З появою дегідратації II ступеня (або вище) терапію капецитабіном слід негайно припинити та провести корекцію дегідратації. Відновлення лікування можливе при адекватній корекції дегідратації та корекції/контролі причин преципітації (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Долонно-підошовний синдром
Долонно-підошовний синдром також відомий як долонно-підошовні шкірні реакції або долонно-підошовна еритродизестезія, або периферична еритема, спричинена хіміотерапією. Долонно-підошовний синдром І ступеня не зачіпає щоденної активності пацієнта і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь та/або підошв та/або дискомфортом. Долонно-підошовний синдром II ступеня проявляється хворобливим почервонінням та набряками кисті рук та/або підошв; спричинений цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.
Долонно-підошовний синдром III ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів та гострий біль долонь та/або підошв, та/або важкий дискомфорт, який не дає можливості пацієнтам працювати чи займатися повсякденною діяльністю. Персистирующий або важкий долоно-підошовний синдром (II ступеня або вище) може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців, може вплинути на ідентифікацію пацієнта.
Долонно-підошовний синдром III ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів та гострий біль долонь та/або підошв, та/або важкий дискомфорт, який не дає можливості пацієнтам працювати чи займатися повсякденною діяльністю. Персистирующий або важкий долоно-підошовний синдром (II ступеня або вище) може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців, може вплинути на ідентифікацію пацієнта.
У разі появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну слід зменшити. Пацієнтам, які одночасно отримують капецитабін та цисплатин, застосування вітаміну B 6 (Піридоксин) не рекомендується з метою симптоматичного або вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може спричинити зниження ефективності цисплатину. Деякі дані свідчать про те, що декспантенол є ефективним для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували капецитабін.
Кардіотоксичність
Спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптовий летальний кінець, зупинку серця, серцеву недостатність та зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки QТ). Ці побічні ефекти найчастіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляли про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, пірует шлуночкової тахікардії, брадикардії), стенокардії, інфаркту міокарда, серцеву недостатність, кардіоміопатію. При призначенні терапії капецитабіном пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями та стенокардією необхідно виявляти обережність.
Спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптовий летальний кінець, зупинку серця, серцеву недостатність та зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки QТ). Ці побічні ефекти найчастіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляли про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, пірует шлуночкової тахікардії, брадикардії), стенокардії, інфаркту міокарда, серцеву недостатність, кардіоміопатію. При призначенні терапії капецитабіном пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями та стенокардією необхідно виявляти обережність.
Гіпо-або гіперкальціємія
Під час лікування капецитабіном повідомляли про гіпо-або гіперкальціємію.
Під час лікування капецитабіном повідомляли про гіпо-або гіперкальціємію.
Захворювання центральної чи периферичної нервової системи
При призначенні лікарського засобу КАПЕВІСТА пацієнтам із захворюванням центральної або периферичної нервової системи, наприклад метастазами в головний мозок або нейропатією, необхідно виявляти обережність.
При призначенні лікарського засобу КАПЕВІСТА пацієнтам із захворюванням центральної або периферичної нервової системи, наприклад метастазами в головний мозок або нейропатією, необхідно виявляти обережність.
Цукровий діабет або порушення рівня електролітів
При призначенні препарату КАПЕВІСТА пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їхнього перебігу.
При призначенні препарату КАПЕВІСТА пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їхнього перебігу.
Антикоагулянти – похідні кумарину.
У дослідженні взаємодії з одноразовим застосуванням варфарину спостерігалося суттєве збільшення середньої величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) S-варфарину (на 57%), що свідчить про наявність взаємодії, ймовірно, внаслідок пригнічення ізоферментом капецитабіном 2С9 системи цитохрому Р450. У пацієнтів, які одночасно приймають капецитабін та пероральні антикоагулянти – похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників зсідання крові (міжнародне нормалізоване відношення або протромбіновий час) та підбирати дозу антикоагулянту.
Брівудін
Брівудін не можна застосовувати одночасно з капецитабіном. Після такої лікарської взаємодії повідомляли про летальні випадки. Має бути період очікування мінімум поїздом 4 тижнів між закінченням лікування бривудина та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудину можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Брівудін не можна застосовувати одночасно з капецитабіном. Після такої лікарської взаємодії повідомляли про летальні випадки. Має бути період очікування мінімум поїздом 4 тижнів між закінченням лікування бривудина та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудину можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У разі випадкового прийому бривудину пацієнтам, які отримують лікування капецитабіном, слід вжити ефективних заходів з метою зменшення токсичності капецитабіну. Рекомендується негайна шпиталізація. Слід розпочати всі необхідні заходи з метою попередження системних інфекцій та дегідратації.
Порушення функції печінки
У зв'язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості незалежно від наявності або відсутності метастазів у печінці. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 рази порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Лікування капецитабіном як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ нижче вказаної межі.
У зв'язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості незалежно від наявності або відсутності метастазів у печінці. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 рази порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Лікування капецитабіном як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ нижче вказаної межі.
Порушення функції нирок
Частота виникнення побічних реакцій III та IV ступеня у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-50 мл/хв) підвищена порівняно з такою у загальній групі пацієнтів.
Частота виникнення побічних реакцій III та IV ступеня у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-50 мл/хв) підвищена порівняно з такою у загальній групі пацієнтів.
Дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД)
Іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася несподівана тяжка токсичність (наприклад, стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD (наприклад, DPYD*2A, c. 1679T>G, c.2846A>T і c3. варіації), які можуть призвести до повної або практично повної відсутності ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається високий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таким пацієнтам не слід призначати терапію капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Було продемонстровано, що пацієнти з відомими гетерозиготними DPYD варіаціями (зокрема, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c.1236G>A/HapB3 варіації) мають підвищений ризик тяжкої токсичності при лікуванні з застосуванням капе.
Частота гетерозиготного DPYD*2A генотипу в DPYD гені у пацієнтів європеоїдної раси становить близько 1%, 1,1% для c. 2846A> T, 2,6-6,3% для c. 1236G> A / HapB3 варіацій та 0,07-0,1% для c. 1679> G. Рекомендується проведення генотипування даних алелей з метою виявлення пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності. Дані про частоту даних DPYD варіацій у різних популяціях європеоїдної раси обмежені. Не слід виключати, що інші рідкі варіації можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення важкої токсичності.
Іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася несподівана тяжка токсичність (наприклад, стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD (наприклад, DPYD*2A, c. 1679T>G, c.2846A>T і c3. варіації), які можуть призвести до повної або практично повної відсутності ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається високий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таким пацієнтам не слід призначати терапію капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Було продемонстровано, що пацієнти з відомими гетерозиготними DPYD варіаціями (зокрема, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c.1236G>A/HapB3 варіації) мають підвищений ризик тяжкої токсичності при лікуванні з застосуванням капе.
Частота гетерозиготного DPYD*2A генотипу в DPYD гені у пацієнтів європеоїдної раси становить близько 1%, 1,1% для c. 2846A> T, 2,6-6,3% для c. 1236G> A / HapB3 варіацій та 0,07-0,1% для c. 1679> G. Рекомендується проведення генотипування даних алелей з метою виявлення пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності. Дані про частоту даних DPYD варіацій у різних популяціях європеоїдної раси обмежені. Не слід виключати, що інші рідкі варіації можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення важкої токсичності.
Пацієнтів з частковим дефіцитом ДПД (зокрема з гетерозиготними мутаціями гена DPYD) і якщо лікар вважає, що користь застосування капецитабіну переважає ризики (враховуючи доцільність призначення альтернативних режимів хіміотерапії не на основі фторпіримідину), слід лікувати з надзвичайною обережністю. залежно від токсичності. Слід розглянути можливість зниження початкової дози для таких пацієнтів, щоб уникнути серйозної токсичності. Існує недостатньо даних, щоб рекомендувати певну дозу пацієнтам із частковою активністю ДПД за результатами проведення специфічного тесту. Повідомлялося, що DPYD*2A, c. 1679T> G варіації призводять до більшого зниження ферментної активності з високим ризиком розвитку побічних реакцій між іншими видами варіацій. Вплив зменшення дози на ефективність не визначено. Таким чином, за відсутності серйозної токсичності, доза може бути підвищена за умови ретельного контролю стану пацієнта.
Пацієнти, які мали негативний результат тесту на алелі, зазначені вище, але все ще можуть мати ризик виникнення тяжких побічних реакцій.
Пацієнти, які мали негативний результат тесту на алелі, зазначені вище, але все ще можуть мати ризик виникнення тяжких побічних реакцій.
У пацієнтів з невідомим дефіцитом ДПД, яких лікували капецитабіном, а також у пацієнтів з негативним результатом тесту на наявність специфічних DPYD варіацій можуть спостерігатися прояви загрозливого життя токсичності, подібні до гострого передозування (див. Розділ «Передозування»). У разі гострої токсичності ІІ-ІV ступеня лікування слід негайно відмінити. Слід розглянути питання про остаточне скасування лікування, ґрунтуючись на клінічній оцінці виникнення, тривалості та тяжкості токсичності, що спостерігається.
Офтальмологічні ускладнення
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати через офтальмологічні ускладнення, такі як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо за наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати через офтальмологічні ускладнення, такі як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо за наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Шкірні реакції
Застосування препарату КАПЕВІСТА може спричинити шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися важкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати. При контакті пацієнта або наглядача з подрібненими або розрізаними таблетками препарату КАПЕВІСТА можуть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»)
Застосування препарату КАПЕВІСТА може спричинити шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися важкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати. При контакті пацієнта або наглядача з подрібненими або розрізаними таблетками препарату КАПЕВІСТА можуть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»)
Панкреатит
У літературі є повідомлення про випадки панкреатиту після застосування капецитабіну.
У літературі є повідомлення про випадки панкреатиту після застосування капецитабіну.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи роботі з механізмами
Препарат має незначний чи помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Лікарський засіб КАПЕВІСТА може викликати запаморочення, слабкість та нудоту.
Препарат має незначний чи помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Лікарський засіб КАПЕВІСТА може викликати запаморочення, слабкість та нудоту.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Жінки репродуктивного віку / контрацепція у чоловіків та жінок
Жінки репродуктивного віку / контрацепція у чоловіків та жінок
Жінкам репродуктивного віку слід порадити уникати вагітності під час лікування капецитабіном. При настанні вагітності під час лікування слід пояснити пацієнтці потенційний негативний вплив на плід. Слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози капецитабіну.
Враховуючи результати досліджень на генотоксичність, пацієнтам чоловічої статі з партнерками репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після останньої дози капецитабіну.
Вагітність
Застосування капецитабіну вагітним вивчали, однак можна припустити, що застосування препарату КАПЕВІСТА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним.
Застосування капецитабіну вагітним вивчали, однак можна припустити, що застосування препарату КАПЕВІСТА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним.
У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин капецитабін викликав ембріотальність та тератогенність, які є очікуваними ефектами похідних фторпіримідину. У період вагітності не слід застосовувати препарат КАПЕВІСТА.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко. Дослідження щодо впливу капецитабіну на лактацію або присутності капецитабіну в грудному молоці людини не проводили. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які отримують грудне вигодовування, невідомо, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіном та протягом 2 тижнів після прийому останньої дози.
Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко. Дослідження щодо впливу капецитабіну на лактацію або присутності капецитабіну в грудному молоці людини не проводили. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які отримують грудне вигодовування, невідомо, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіном та протягом 2 тижнів після прийому останньої дози.
Фертильність
Відсутні дані про вплив капецитабіну на фертильність. У базові дослідження застосування препарату КАПЕВІСТА були включені тільки ті жінки репродуктивного віку та чоловіки, які погоджувалися застосовувати прийняті методи контролю народжуваності для запобігання вагітності протягом дослідження та відповідний термін по тому. У дослідженнях тварин спостерігалося вплив на фертильність.
Спосіб застосування та дози
Лікарський засіб може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендовано ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.
Лікарський засіб може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендовано ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.
Лікування слід відмінити при прогресуванні захворювання або розвитку неприйнятної токсичності.
Препарат в таблетках приймати внутрішньо, не пізніше ніж через 30 хвилин після їди, запиваючи водою. Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати.
Особливі запобіжні заходи при утилізації та інші особливості поведінки з препаратом
Слід дотримуватись процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.
Монотерапія
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована добова доза КАПЕВІСТА як ад'ювантна терапія становить 2500 мг/м2 поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляти на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла вранці та ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Комбінована терапія
Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 1 раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії). ).
Слід дотримуватись процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.
Монотерапія
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована добова доза КАПЕВІСТА як ад'ювантна терапія становить 2500 мг/м2 поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляти на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла вранці та ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Комбінована терапія
Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 1 раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії). ).
Премедикацію оральними кортикостероїдами, такими як дексаметазон, проводити перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції для застосування доцетакселу пацієнтам, які отримують комбінацію капецитабін плюс доцетаксел.
Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800-1000 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою або до 625 мг/м2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації іринотекану (200 мг/м2 на день 1-й) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою. Включення бевацизумабу до схеми комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.
Протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначати пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції до застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800-1000 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою або до 625 мг/м2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації іринотекану (200 мг/м2 на день 1-й) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою. Включення бевацизумабу до схеми комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.
Протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначати пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції до застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Дозу ПРЕПАРАТУ розраховувати в залежності від площі поверхні тіла.
У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої (див. «Корекція дози в процесі лікування») початкової дози препарату.
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу залежно від площі поверхні тіла
У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої (див. «Корекція дози в процесі лікування») початкової дози препарату.
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу залежно від площі поверхні тіла
Таблиця 1
Доза 1250 мг/м2 (2 рази на добу)
Доза 1250 мг/м2 (2 рази на добу)
|
| Площа поверхні тіла, м2 | Повна доза 1250 мг/м2 | Кількість таблеток 150 мг та/або 500 мг на кожен прийом (Вранці і ввечері) | Знижена доза (75%) 950 мг/м2 | Знижена доза (50%) 625 мг/м2 |
|
| Доза на 1 прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг |
| ≤ 1,26 | 1500 | - | 3 | 1150 | 800 |
| 1,27–1,38 | 1650 | 1 | 3 | 1300 | 800 |
| 1,39–1,52 | 1800 | 2 | 3 | 1450 | 950 |
| 1,53–1,66 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
| 1,67–1,78 | 2150 | 1 | 4 | 1650 | 1000 |
| 1,79–1,92 | 2300 | 2 | 4 | 1800 | 1150 |
| 1,93–2,06 | 2500 | - | 5 | 1950 | 1300 |
| 2,07–2,18 | 2650 | 1 | 5 | 2000 | 1300 |
| ≥ 2,19 | 2800 | 2 | 5 | 2150 | 1450 |
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу 1000 мг/м2 залежно від площі поверхні тіла
Таблиця 2
Таблиця 2
| Площа поверхні тіла, м 2 | Доза 1000 мг/м2 (2 рази на добу) | ||||
|
| Повна доза 1000 мг/м2 | Кількість таблеток 150 мг та/або 500 мг на кожний прийом (Вранці та ввечері)
| Знижена доза (75%) 750 мг/м2 | Знижена доза (50%) 500 мг/м2 | |
|
| Доза на 1 прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг |
| ≤ 1,26 | 1150 | 1 | 2 | 800 | 600 |
| 1,27–1,38 | 1300 | 2 | 2 | 1000 | 600 |
| 1,39–1,52 | 1450 | 3 | 2 | 1100 | 750 |
| 1,53–1,66 | 1600 | 4 | 2 | 1200 | 800 |
| 1,67–1,78 | 1750 | 5 | 2 | 1300 | 800 |
| 1,79–1,92 | 1800 | 2 | 3 | 1400 | 900 |
| 1,93–2,06 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
| 2,07–2,18 | 2150 | 1 | 4 | 1600 | 1050 |
| ≥ 2,19 | 2300 | 2 | 4 | 1750 | 1100 |
Діти
Безпека та ефективність капецитабіну у дітей не вивчали.
Безпека та ефективність капецитабіну у дітей не вивчали.
Передозування
Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування має включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливим ускладненням.
Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування має включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливим ускладненням.
Побічні реакції
Резюме профілю безпеки
Резюме профілю безпеки
Загальний профіль безпеки базується на основі даних понад 3000 пацієнтів, які отримували лікування капецитабіном у режимі монотерапії або у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування. Профіль безпеки монотерапії капецитабіном при метастатичному раку молочної залози, метастатичному колоректальному раку та раку ободової кишки в ад'ювантній терапії є порівнянним.
Частими та/або клінічно значущими побічними реакціями, пов'язаними з лікуванням, були реакції з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит), долонно-підошовний синдром (долонно-підошовна еритродизестезія), слабкість, аст анорексія, кардіотоксичність, прогресування порушення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія.
Побічні реакції, які, на думку дослідника, розглядали як можливі, ймовірно чи віддалено пов'язані із застосуванням препарату КАПЕВІСТА, були отримані у клінічних дослідженнях монотерапії капецитабіном та у клінічних дослідженнях застосування капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування.
Монотерапія капецитабіном
Нижче наведено побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, отриманих у ході трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені до відповідної групи за частотою відповідно до загальної частоти в об'єднаному аналізі.
Інфекції та інвазії: часто – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів нечасто – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз абсцес зубів.
Нижче наведено побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, отриманих у ході трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені до відповідної групи за частотою відповідно до загальної частоти в об'єднаному аналізі.
Інфекції та інвазії: часто – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів нечасто – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз абсцес зубів.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення: нечасто – ліпома.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія, нейтропенія; нечасто – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) / збільшення протромбінового часу.
З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – анорексія; часто – дегідратація, зниження маси тіла; нечасто – цукровий діабет, гіпокаліємія, порушення апетиту, недоїдання, гіпертригліцеридемія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія, нейтропенія; нечасто – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) / збільшення протромбінового часу.
З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – анорексія; часто – дегідратація, зниження маси тіла; нечасто – цукровий діабет, гіпокаліємія, порушення апетиту, недоїдання, гіпертригліцеридемія.
Психічні розлади: часто - безсоння, депресія; нечасто - сплутаність свідомості, гострий тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо.
З боку нервової системи: часто – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасто – афазія, порушення пам'яті, атаксія, непритомність, порушення рівноваги, чутливі розлади, периферична нейропатія; дуже рідко – токсична лейкоенцефалопатія.
З боку органу зору: часто – сльозогінність, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасто – зниження гостроти зору, диплопія; рідко – стеноз слізної протоки, порушення функції рогівки, кератит, точковий кератит.
З боку нервової системи: часто – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасто – афазія, порушення пам'яті, атаксія, непритомність, порушення рівноваги, чутливі розлади, периферична нейропатія; дуже рідко – токсична лейкоенцефалопатія.
З боку органу зору: часто – сльозогінність, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасто – зниження гостроти зору, диплопія; рідко – стеноз слізної протоки, порушення функції рогівки, кератит, точковий кератит.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: нечасто – запаморочення, біль у вухах.
Кардіальні порушення: нечасто – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, пірует шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.
З боку судин: часті – тромбофлебіт; нечасто – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, припливи, периферичне відчуття холоду.
Кардіальні порушення: нечасто – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, пірует шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.
З боку судин: часті – тромбофлебіт; нечасто – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, припливи, периферичне відчуття холоду.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; нечасто – легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма, задишка при фізичному навантаженні.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит, біль у животі; часто – шлунково-кишкові кровотечі, запори, болі у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у калі.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит, біль у животі; часто – шлунково-кишкові кровотечі, запори, болі у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у калі.
З боку травної системи: часто – гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів; нечасто – жовтяниця; рідко – печінкова недостатність та холестатичний гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – синдром долонно-підошовної еритродизестезії (на основі постмаркетингового досвіду, персистуючий або важкий синдром долонно-підошовної еритродизестезії може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – синдром долонно-підошовної еритродизестезії (на основі постмаркетингового досвіду, персистуючий або важкий синдром долонно-підошовної еритродизестезії може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто – біль у кінцівках, біль у спині, артралгія нечасто – набряк суглобів, біль у кістках, біль обличчя, ригідність опорно-рухової системи, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні кровотечі.
Загальні порушення: дуже часто – слабкість, астенія часто – гіпертермія, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці нечасто – набряк, лихоманка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури тіла.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні кровотечі.
Загальні порушення: дуже часто – слабкість, астенія часто – гіпертермія, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці нечасто – набряк, лихоманка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури тіла.
У даному контексті «часті побічні реакції» у підрозділі «монотерапії капецитабіном» зазначені важкі побічні реакції та/або побічні реакції, що загрожують життю (3-4 ступеня), або медико значущі побічні реакції.
Комбінована терапія
Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну в комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях до застосування на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії та/або спостерігалися з високою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.
Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну в комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях до застосування на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії та/або спостерігалися з високою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.
Деякі побічні реакції часто спостерігаються при хіміотерапії (наприклад, периферична чутлива невропатія при застосуванні доцетакселу або оксаліплатину, реакції підвищеної чутливості при застосуванні бевацизумабу). Однак, не можна виключити посилення зазначених побічних реакцій при застосуванні препарату КАПЕВІСТА.
Інфекції та інвазії: часто – оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.
Інфекції та інвазії: часто – оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто – нейтропенія*, лейкопенія* нейтропенічна лихоманка*, тромбоцитопенія*, анемія*; часто – пригнічення кісткового мозку, фебрильна нейтропенія*.
З боку імунної системи: часто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – зниження апетиту; часто – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні розлади: часто – розлади сну, занепокоєння.
З боку імунної системи: часто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – зниження апетиту; часто – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні розлади: часто – розлади сну, занепокоєння.
З боку нервової системи: дуже часто – парестезії та дизестезії, периферична нейропатія, периферична чутлива нейропатія, спотворення смаку, головний біль часто – нейротоксичність, тремор, невралгія, реакції підвищеної чутливості, гіпестезія.
З боку органу зору: дуже часто – сльозогінність; часто - порушення зору, сухість очей, біль у власних очах, порушення зору, розпливчастість зору.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: часто – дзвін у вухах, зниження слуху.
Кардіальні порушення: часто – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.
З боку органу зору: дуже часто – сльозогінність; часто - порушення зору, сухість очей, біль у власних очах, порушення зору, розпливчастість зору.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: часто – дзвін у вухах, зниження слуху.
Кардіальні порушення: часто – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.
З боку судин: дуже часто – набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпертензія, тромбоз/емболія*; часто – припливи, артеріальна гіпотензія, гіпертонічний криз, гіперемія, флебіт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – ангіна, дизестезія глотки часто – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – запор, диспепсія; часто – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.
З боку травної системи: часто – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алопеція, порушення з боку нігтів; часто - гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – ангіна, дизестезія глотки часто – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – запор, диспепсія; часто – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.
З боку травної системи: часто – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алопеція, порушення з боку нігтів; часто - гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже часто – артралгії, міалгії, болі в кінцівках; часто – біль у щелепах, м'язові спазми, тризм, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні порушення: дуже часто – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість *, чутливість до підвищеної температури; часто - запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, лихоманка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.
Пошкодження (травми, рани), отруєння: часто – забій.
Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, зазначених знаком «*», що включали лише побічні реакції 3-4 ступеня.
З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні порушення: дуже часто – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість *, чутливість до підвищеної температури; часто - запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, лихоманка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.
Пошкодження (травми, рани), отруєння: часто – забій.
Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, зазначених знаком «*», що включали лише побічні реакції 3-4 ступеня.
Термін придатності
3 роки.
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник.
Mistral Capital Management (Великабритания)
Список відгуків порожній
Додати відгук
Черкаси, Дніпро, Вінниця, Рівне, Чернігів, Львів